Я здаюся: роздуми натхнення, написані в'язнямиЗразок

ГОСПОДЬ ЛЮБИТЬ МЕНЕ

«Мої ж вівці слухаються мого голосу; Я їх знаю, і вони йдуть за Мною. Я даю їм вічне життя, і вони нізащо не загинуть. Крім того, ніхто не вирве їх з Моєї руки» —ІВАНА 10:27-28

Раніше я жила як християнка, але потім відійшла від істини. Протягом багатьох років я то впадала в неприємності, то виходила із них, глибоко всередині знаючи, що відчайдушно потребую Господа, але боролася з цим, бо боялася Його. І все ж дуже простий приклад нагадав мені, що Бог завжди ніжно кликав мене назад до Своєї отари. Я ніколи не розповідала своїм дітям про свою ситуацію під час перебування у в'язниці. Щоразу, коли я дзвонила або писала їм, я була просто «вдома», і все було «добре». Але потім одна християнка та хороша подруга у в’язниці сказала мені розповісти своїм дітям правду.

Я сказала їм і чекала два тривожні місяці, щоб отримати від них відповідь. Нарешті я отримала велике благословення — перший лист від моєї доньки. Угорі сторінки великими літерами вона написала «БУДЬ ЛАСКА, СКОРО НАПИШИ» та «МАМО, Я ЗАВЖДИ БУДУ ТЕБЕ ЛЮБИТИ».

Слова моєї доньки відкрили мені очі на велику істину: Господь завжди любить мене. Я молюся, щоб я могла бути вірною Йому та стати тією, ким Він хоче, щоб я була.

—Ніна

МОЛИТВА: Дорогий Господи, будь ласка, допоможи мені жити життям, яке Ти бажаєш для мене віднині, день за днем. Дякую за Твоє терпіння до мене. Допоможи мені бути терплячим з іншими. Амінь.