Я здаюся: роздуми натхнення, написані в'язнямиЗразок

Я БУВ СЛІПИМ, А ТЕПЕР БАЧУ

««Досить для тебе милості Моєї, бо сила Моя повністю здійснюється у твоїй слабкості». Тож я маю бути дуже щасливий з того, що хвалюся слабкостями своїми, аби сила Христова залишалася зі мною.» — 2 КОРИНТЯН 12:9

Моє життя було ідеальною історією успіху, здійсненою великою американською мрією. Але раптом я зрозумів, що Бог використав не мій успіх, щоб я міг допомогти ув’язненим. Усі мої досягнення нічого не означали в Божій економіці. Ні, справжньою спадщиною мого життя була моя найбільша невдача — те, що я був колишнім ув'язненим. Моє найбільше приниження — потрапити у в'язницю — було початком найбільшого Божого використання мого життя. Він вибрав єдиний досвід, яким я не міг похвалитися, для Його слави.

Зіткнувшись із цією приголомшливою правдою, я виявив, що мій світ перевернувся з ніг на голову. Я з шоком зрозумів, що дивився на життя у зворотному напрямку. Але тепер я зрозумів: лише коли я втратив усе, що, на мою думку, робило Чака Колсона чудовим хлопцем, я знайшов справжнього себе, яким мене задумав Бог, і справжню мету свого життя.

Важливо не те, що ми робимо, а те, що суверенний Бог вирішує робити через нас. Царство Боже – це парадокс, де перемога приходить через поразку, зцілення через зламаність і пошук себе через втрату себе. Напевно так було в моєму житті. Якщо ви також пройшли через долину невдач, я молюся, щоб це стало істиною у вас.

— Чак Колсон

МОЛИТВА: Господи, дякую Тобі, що Твоєї благодаті достатньо для кожної нашої потреби. Нехай ми знайдемо нашу мету і цінність у Тобі, сьогодні й завжди. Амінь.