Святі емоції - Біблійні відповіді на повсякденні викликиЗразок

По правді кажучи, у мене немає чарівної відповіді на ваше запитання про те, як впоратися з бурхливими емоціями, але я можу пролити деяке світло на це з допомогою Слова Божого. Якщо вам потрібна сила для подолання труднощів і ви бажаєте стати тим, ким Бог задумав вас, тоді з самого початку просіть у Нього сил. Після того, як ви попросите сили, чекайте її. А під час очікування присвячуйте себе молитві.





Молитва змінює нас. Під час молитви ми стаємо кращими по-людськи. Ми подобаємося своїм родинам більше, коли молимося в очікуванні. Під час молитов ми приймаємо мудрі рішення і стаємо кращими, добрішими за самих себе колишніх. Можливо, причина, по якій ми не любимо свою поведінку в моменти емоційних поривів, полягає в тому, що ми ще не відчували силу Бога або не стояли в очікуванні і молитві. Найвпливовіші люди, яких я знаю, чоловіки і жінки, які люблять Бога, люблять стояти на колінах в очікуванні. Стояти на колінах - не новий принцип і не чужа позиція для цих людей, тому що вони розуміють, що люди, які насправді моляться, беруть небесні сили у своєму повсякденному житті.





Ніколи не варто недооцінювати важливість того часу, який ми проводимо щодня на колінах. Він, безсумнівно, дозволить нам подолати неконтрольовані емоції. Емоції навмисні, незрілі і іноді навіть жорстокі, але один з найпотужніших методів боротьби з ними - це час, проведений на колінах. Те, що відбувається в людській душі, коли тіло знаходиться в стані молитви, - вічне і чудесне зцілення. Ми не можемо бути схожими на Ісуса без часу, проведеного на колінах в Його присутності.





Без молитви ми можемо робити вигляд, що живемо, як Ісус. Ми можемо виграти Оскар за милу посмішку і розповідати банальності, в той час як серце буде кипіти від обурення, а розум фокусуватися на помсту. Незважаючи на те, що ми знаємо, як говорити правильні слова в потрібний момент, нам варто звернути увагу на дим, який виходить з наших подвійно проколотих вух! Ісус не чекає того, щоб ми діяли подібно до Нього, але Він бажає, щоб ми були схожі на Нього, і в цьому полягає суттєва різниця. Різниця проявляється, коли ми чекаємо і коли молимося, тому що тільки тоді Він стає Лицем наших емоцій і нашого уявного життя.