Святі емоції - Біблійні відповіді на повсякденні викликиЗразок

У кожного з нас є душа і дух.





Дух - верхівка нашого внутрішнього „я“, а душа - його основа. Дух - принцип життя, подарований людині Богом, частина нас, яка розуміє і приймає вічні речі. Ми ніколи не могли б бути відомі вірою замість бачення, якщо б не мали духа. Наш дух був створений для того, щоб ми могли жити у вірі, у той час як всі можливості душі обмежені чуттєвим сприйняттям.





Мартін Лютер сказав одного разу: „Дух - найбільша і найблагородніша частина людини, завдяки якій вона може осягнути незбагненні, вічні, приховані від погляду речі“.





На відміну від духа, душа - сховище нашої особистості, наших почуттів, бажань, думок і антипатій. Простіше кажучи, наша душа - місце народження всього спектру людських емоцій. Коли Біблія говорить про душу, вона має на увазі щось, що впливає на емоційні аспекти нашого життя.





У дванадцятому розділі Євангелія від Луки Ісус розповідає історію багатого, виключно успішного і продуктивного фермера. Коли його врожаї перевершили всі можливості для їх зберігання, фермер вирішує зруйнувати нинішні комори і збудувати нові, набагато місткіші. Цей чоловік був настільки поглинений своїм успіхом, що сказав собі (своїй душі): „Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися!“ (Лк 12:19).





Господь почув помпезні плани цієї людини і був дуже засмучений його рішенням дбати про сьогодення, не думаючи при цьому про вічне. Фермер, чия душа була наповнена радістю, а комори пшеницею, мав духом порожній і мертвий.





Багато християн повторюють ту саму помилку, слідуючи за фермером з притчі Ісуса. Ми постійно підживлюємо нашу душу, але часто обмежуємо в їжі наш дух. Якщо ви проводите життя, загострюючи увагу на земних задоволеннях і емоційних бажаннях, ваша душа вийде з-під контролю. Дозвольте мені задати належне і показове питання: яка частина вашої особистості найздоровіша і найсильніша? Ваша душа? Або ж дух? Для будь-якого християнина очевидною відповіддю має бути: „Звісно мій дух!“