Пробачити те, що не можна забути: 5-денний викликЗразок

ДЕНЬ П'ЯТИЙ

Новий спосіб ходити та новий спосіб бачити

ВІРШІ: Іоана 5:1-15; Іоана 9:1-11

Я розумію, що за останні кілька днів ви можете сказати: «Усе це звучить добре, Лізо. Але моє серце все ще болить, і людина, яка завдала мені болю, ніколи навіть не просила вибачення». 

Я розумію. Зцілення може здатися неможливим, якщо немає розв'язання проблеми з тими, хто завдав нам болю. Ми хочемо, щоб вони визнали, що були неправі. Щоб все виправили. Хоча б перепросили.

Але я дізналася, що наша здатність зцілюватися залежить не від чиїхось рішень, крім нашого власного.

Уперше я дізналася про цю істину під час подорожі до Святої Землі, коли мій гід розповідав про єдині два чудеса зцілення, які Ісус здійснив в Єрусалимі, згадані в книзі Іоана.

Першим було зцілення в басейнах Вифезди.

У Євангелії від Іоана 5 ми читаємо про кульгавого чоловіка, який думав, що йому потрібна співпраця з іншими людьми, щоб вони допомогли йому дістатися до води, коли ангели збурювали її, відповідно до забобону, якому вірили багато. Отже, коли Ісус прийшов і запитав його, чи хоче він бути зціленим, відповідь чоловіка була несподіваною. Він виправдався перед Ісусом тим, що ніхто не допоможе йому спуститися у воду.

Чи не дивовижно, що цей чоловік був настільки зосереджений на тому, що мали робити інші, що майже пропустив те, що міг зробити Ісус?

Не кажучи жодного слова про інших людей, Ісус наказав йому встати, взяти постіль і піти. Далі Біблія каже: «І чоловік одразу ж одужав» (Іоана 5:9). У зціленні не брав участь ніхто, крім паралізованого чоловіка та Ісуса.

Інше диво зцілення описане в Іоана 9 зі сліпим. У цій історії ми бачимо, як учні хочуть знати, чиї дії спричинили сліпоту цього чоловіка. Але Ісус розвіяв їхні припущення. Він нікого не звинувачував і не соромив. Він сказав, що сліпота цього чоловіка «сталася, щоб Бог виявив Свою силу, коли він зцілиться.» (Іоана 9:3). Тоді Ісус плюнув на землю, змішав трохи бруду, натер ним очі сліпого, наказавши йому піти й умитися в купелі Сілоам. Зверніть увагу, що Ісус не ставив зцілення в залежність від того, що інші люди робили чи чим володіли.

Ісус дав інструкцію. Сліпий послухався. Ісус зцілив. Сліпий рушив уперед. Мій гід в Єрусалимі того дня сказав: «Одне з цих чудес показало нам новий спосіб ходити, а інше показало новий спосіб бачити».

Я не могла швидко взяти свій щоденник, щоб записати це відкриття. Я написала: «Для мене рухатися вперед, щоб я бачила далі цієї теперішньої темряви, — це між мною та Господом. Мені не потрібно чекати, що інші щось зроблять. Я повинна просто слухатися того, що Бог просить від мене прямо зараз. Бог дав мені новий спосіб ходити. І Бог дав мені новий спосіб бачити. Це прощення. І воно прекрасне».

Наша здатність зцілюватися не залежить від того, чи інші хочуть нашого прощення, а лише від нашої готовності його давати.

Наша здатність зцілюватися також не може залежати від того, що вони отримають адекватні наслідки за свій непослух, а лише від нашої слухняності довіряти Божій справедливості незалежно від того, побачимо ми її колись чи ні.

Моє зцілення – мій вибір. А ваше зцілення? З великим співчуттям я кажу, що ваше зцілення також є вашим вибором.

Ми можемо зцілюватися. Ми можемо пробачати. Ми можемо довіряти Богу. І жодна з цих прекрасних реалій не може бути заручником іншої людини.

ДАЙТЕ ВІДПОВІДЬ: Ви коли-небудь відчували, як застрягли в думці, що ваша здатність зцілюватися залежить від інших людей та їхнього вибору? Проведіть сьогодні трохи часу в молитві, віддаючи всі образи й навіть відпускаючи Ісусу тих, хто завдав вам болю. Попросіть Його допомогти вам повірити, що Він справді здатний зцілити вас… щоб ваша душа була здоровою. 

Ви заслуговуєте на те, щоб припинити страждати через те, що інші люди зробили з вами. Пройдіть крок за кроком цей шлях, щоб звільнитися від болю свого минулого та відчувати себе менш ображеними сьогодні за допомогою найновішої книги Лізи Терерст, Пробачити те, що можна забути. Дізнайтеся більше на ForgivingWhatYouCantForget.com .