Пробачити те, що не можна забути: 5-денний викликЗразок

ДЕНЬ ТРЕТІЙ

Щоденні ліки від важкого серця

ВІРШІ: Матвія 6:9-15

Чи знаєте ви, що Ісус дав нам ідеальну молитву, якою ми молимося щодня, щоб допомогти нам попередити будь-які образи, які можуть на нас чекати?

У Євангелії від Матвія 6 ми читаємо про те, як Ісус навчає своїх учнів молитися, більш відомо як Господня молитва. І сьогодні я хочу, щоб ми звернули увагу на те, на чому Ісус, здається, найбільше наголошує: зізнання та прощення.

Якщо ви ще цього не зробили, знайдіть кілька хвилин, щоб прочитати Матвія 6:9–15.

Давання та отримання прощення становить майже половину того, чому тут навчає Ісус. Овва!

Це привертає мою увагу та змушує мене трохи більше звернути на те, що Ісус хотів, аби ми робили щодня, окрім просто молитов про допомогу та забезпечення від Бога.



Господня молитва нагадує нам, чого потребує людське серце щодня — нам потрібен Бог, нам потрібно бути прощеними й нам потрібно прощати. Це означає, що прощення має бути такою ж частиною нашого повсякденного життя, як їжа та сон.

Але я з готовністю визнаю, що я навіть не впевнена, що коли-небудь робила це щотижня, а тим більше щодня. І, можливо, саме тому я часто відчуваю незрозуміле важке відчуття всередині.

Мене дуже легко образити. Я занадто швидка, щоб захищатися. Я надто повільно звертаюся до молитви. Я дуже рідко сповідаюся. І я занадто часто не прощаю.

Але я хочу це змінити. Я хочу дорослішати в цьому.

Я знаю, що не зроблю цього ідеально. Але це не означає, що я взагалі не намагаюся.

Лише кілька тижнів тому хтось, кому я намагалася допомогти, повністю засліпила мене своєю реакцією, яка здавалася надзвичайно нехарактерною та чесно незаслуженою. Мені було боляче. Усе, що я хотіла зробити, — це відмовитися від допомоги й повністю виплеснути свій біль на неї. 

Але замість того, щоб негайно відреагувати, я згадала, як раніше того ранку я молилася Господньою молитвою і зізналася Господу в кількох речах, над якими моє власне серце потребувало певної роботи.

Я заздалегідь вирішила пробачити тих, хто міг би зробити або сказати щось, що могло образити мене чи викликати мої сильні емоції того дня.

Замість того, щоб дозволити своєму гніву спонукати мене спричинити ще більше болю, я просто дозволила своєму гніву повідомити мені, що між мною та моєю подругою потрібно щось вирішити. Я запитала її, чи може вона прийти до мене додому, і замість того, щоб ми намагалися це з’ясувати або обговорити, ми могли б помолитися про це разом.

Я дозволила Ісусу в мені говорити з Ісусом у ній. Коли ми молилися, нас обох охопив незрозумілий спокій. Це не обов’язково вирішило проблему. Але це запобігло хаосу, який додав би ще більше болю, плутанини та можливостей для образи.

Сповідь розриває коло хаосу всередині мене.

Прощення розриває коло хаосу між нами.

Господня молитва підготувала моє серце до того, про що я навіть не підозрювала, що станеться пізніше того дня.

О, друже… повірте мені, коли я кажу, що найкращий час пробачити – до того, як нас образять. Наступний найкращий час для прощення — прямо зараз.

ДАЙТЕ ВІДПОВІДЬ: 

Чи були ви здивовані, побачивши, що сповідь і прощення повинні бути частиною нашого повсякденного життя? Як часто ці дві практики з’являються у вашому житті? Знаючи, що немає засудження, якщо пройшов деякий час, почніть сьогодні. Витратьте час на цілеспрямоване очищення свого серця зізнанням і прощенням.