Перегони: 5 днів заохочень до активного способу життяЗразок

Ми не можемо бігти без Бога

Легко забути неймовірну силу Бога, Якому ми служимо. Замість цього ми покладаємося на себе. На наші власні тіла, нашу власну мудрість. І ми поміщаємо велич Бога десь у темний куток нашого розуму. 

Підніміть її з темряви сьогодні, тому що ми не можемо зробити це самостійно. Винесіть її на передній план і обміркуйте. 

У Єремії 31:35 сказано, що Бог наказує місяцю та зіркам світити вночі. Він хвилює море, змушуючи його хвилі шуміти. Псалом 89 каже: «Ти пануєш над хвилюючим морем; коли його хвилі підіймаються, Ти їх заспокоюєш».

У Матвія Ісус засинає на рибальському човні зі своїми учнями. Починається буря, і учні налякані й будять Ісуса, щоб Той урятував їх. 

У Євангелії від Матвія 8:26 написано: «Ісус сказав їм: «Чого ви злякалися, маловіри?» Тоді Він встав і наказав вітру й хвилям вгамуватися, і на озері запала тиша».

У Луки 19 учні починають хвалити Ісуса, кажучи: «Благословенний Цар, що йде в ім’я Господнє!»

Фарисеї, здивовані, кажуть: «Учителю, докори своїм учням!»

Ісус каже: «Кажу вам... якщо вони замовкнуть, каміння закричить».

Бог настільки гідний хвали, що творіння цього вимагає. Але ми часто помиляємося тим, що згадуємо про велич Бога лише тоді, коли відчайдушно потребуємо Його допомоги, як і учні на човні. Натомість ми намагаємося зробити це самі. Правда полягає в тому, що ми не були створені, щоб робити це самі.

Як би це виглядало, якби ми кликали до Бога, коли хвилі та вітер стихли? Що, якби ми щодня згадували про велику велич Бога, упокорюючи себе?

ПИТАННЯ ДНЯ

Які три речі ви можете принести Богові сьогодні?