Сумуємо з надією Зразок

Пояснення горя

Простіше кажучи, горе — це смуток, який ми відчуваємо, коли переживаємо втрату. Це небажане страждання, сильний біль і надзвичайний смуток, які ми терпимо, коли наші бажання залишаються нездійсненими. 

Оскільки горе – це людський досвід, ніхто від нього не застрахований. Воно не поважає людей і може завдати удару будь-коли. Ніхто з нас не хоче відчути це, але нам усім доведеться пережити його в якийсь момент нашого життя. Ми відчуваємо горе, коли хтось, кого ми любимо, помирає, коли наша мрія не втілюється в життя, і коли ми переходимо з однієї пори нашого життя в іншу. І ми часто сумуємо, коли оглядаємося на те, що могло б бути. 

Досвід, якого ми ніколи не мали

Люди, яких ми не любили

Мрії, які нам не вдалося здійснити

Ніхто не хоче сумувати, але кожен повинен. Тобто, якщо ми хочемо відчути себе краще і заново почати відчувати життя. Якщо ми цього не зробимо, ми застрягнемо в тому самому дні до кінця нашого життя, сподіваючись і молячись, щоб те, що ми втратили, якось повернули назад. 

Найкоротший вірш у всій Біблії міститься в Євангелії від Іоана 11:35, і в ньому просто сказано: «Ісус заплакав». Він з’явився після того, як Ісусові сказали, що Його дорогий друг Лазар помер. Чи Він сумував через втрату Свого друга? Чи Він співчував Марії та Марті, сестрам Лазаря? Ми ніколи повністю не зрозуміємо весь контекст, але ми можемо бути впевнені, що наш Господь був співчутливим і відчував смуток, коли ходив по землі. Цей вірш із двох слів ніби дає нам дозвіл сумувати. Зрештою, наш Господь і Спаситель горював, і Він знав результат цієї історії. 

Протягом наступних чотирьох днів цього плану ми навчимося здорово переживати своє горе через різні види втрат, які ми зазнаємо на землі. Коли ми опрацьовуємо це, ми починаємо бачити, як зцілюємося зсередини.