Пережити скорботу: план читання для батьків у жалобіЗразок

Я знаю, що зараз ви не можете уявити жодного дня без болю. Я знаю. Чесно кажучи, більшість моїх днів усе ще починаються і закінчуються (окрім нападів, що стаються між ними) з невеликим болем навіть через стільки років. 

Не в цьому житті я очікую бути вільною від болю. Моє серце надіється на незмінне Писання, у якому Бог обіцяє виправити все те, що зламано. Колись ваше серце вже більше не буде розбитим. Одного дня смерть закінчиться назавжди. На небі не буде могил. Коли Бог створить нове небо та нову землю, не буде ані лікарень, ані похоронних бюро, ані кладовищ. О, славний день! 

Ви можете собі уявити таке місце? Спробуйте на мить намалювати світ без аварій, які за секунди крадуть життя. Жодних тіл, які хворіють чи помирають. Жодного раку. Жодних вроджених вад. Немає зла, з яким треба боротись. Жодних залежностей. Жодного гріха. Жодних серцевих захворювань. Жодної ниркової недостатності. Жодного спротиву. Ніяких убивств. Жодних передозувань. Жодних самогубств. Жодного безпліддя. Жодних викиднів. Жодної родини, покинутої напризволяще. Жодних порожніх ліжок. Жодного вільного місця за столом. Більше ніякого болю. Ніякого смутку. Депресія не зможе вже проникнути. Тривога не зможе вкрасти радість.  

Якщо ви вірите в Бога Отця та Ісуса Спасителя, ви можете покладатись на те, що царство небесне прийде. Колись небеса стануть вашою реальністю. Щоразу, коли я думаю про рай і про те, що бачитиму Бога віч-на-віч, я думаю, чи запитаю я Його. Мені цікаво, чи ще залишиться в моєму серці питання, чи злетить "чому?" з моїх уст? Чи запитаю я Бога, чому моя дитина мала померти? Не знаю. 

Часто мені здається, що царство небесне буде настільки дивовижним і досконалим, що я якимось чином зрозумію, наскільки насправді спотворені ця земля і людське життя, оскільки вони відділені від Бога. Втрата Остіна якось набуде сенсу для мене. Буває й так, що я уявляю, як Бог звільняє місце поруч із Ним, місце для мене, щоб сісти поруч із моїм Богом-Отцем і довго говорити про моє життя, життя Остіна, наш час на землі та про те, як Він усе використав для Своєї слави. 

Я уявляю Його зі скорботою в очах, коли Він розмовляє зі мною, Його дитиною. Він показує мені пляшку, де зібрав усі мої сльози. Книга, у якій записаний кожен день моєї жалоби, кожна сльоза. На все є свої причини. Деякі з них не мають нічого спільного зі мною, але всі пов’язані з Ним. 

Я раптом зрозумію, що все на землі належить Всемогутньому Богу. Усе відбувається для Його Царства, для Його слави. Моє життя, життя моєї дитини, моя сім’я, ми лише частина Його історії. Проте закінчення Його історії — це те, чого прагне моє серце: вічної слави, жодної смерті, жодного смутку. 

До того дня ми повинні продовжувати намагатися це уявити! Нехай ваше серце буде піднесене, коли ви уявлятимете сьогодні небеса. Дозвольте своєму розуму заспокоїтися проблиском слави. Знайдіть місце, де б сонце засвітило ваше обличчя, заплющте очі та спробуйте уявити світ, який нас чекає. Уявіть собі день, коли ви побачите Бога віч-на-віч: 

"Удень сонце не буде тобі вже за світло, і не буде світити тобі місяць за сяйво, бо буде тобі вічним світлом Господь, а твій Бог за окрасу твою! Не зайде вже сонце твоє, і місяць твій вже не сховається, бо буде тобі вічним світлом Господь, і дні жалоби твоєї покінчаться!" (Ісаї 60:19–20).