Пережити скорботу: план читання для батьків у жалобіЗразок

Чи замислювалися ви коли-небудь, чи Бог засмучений тим, як сильно ви сумуєте? Чи намагались інші полегшити ваше горе, вказуючи на небо? Я чула, що християни повинні сумувати інакше через нашу надію на Христа та вічне життя. 

Насправді, навіть Ісус сказав учням, що якщо вони люблять Його, то будуть радіти тому, що Він іде до Отця (Іоана 14:28). Ці слова, однак, були сказані Ісусом відразу після таких:

"Говорив це Я вам, бувши з вами. Утішитель же, Дух Святий, що Його Отець пошле в Ім'я Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив. Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!" (Іоана 14:25–27). 

Ісус розповідав їм про Свою смерть. Він заспокоював їх обітницею Святого Духа. Христос хотів, щоб учні зрозуміли, що незалежно від того, з чим вони повинні були стикнутися після Його смерті, вони могли мати мир. Його мир. Мир Святого Духа, Духа Божого. 

Це єдиний спосіб пережити це, друже. Ми повинні закликати мир Божий, щоб він наповнював нас. Ми можемо просити миру, щоб замінити ним біль. Тільки Бог має силу зцілити цю рану. Проте, коли печаль поглинає мене, я думаю про одне: навіть Ісус плакав у скорботі (Іоана 11:35). 

Що приголомшливо, так це те, що Ісуса охопив смуток, хоча Він і планував воскресити мертвого всього за декілька хвилин! Коли Ісус побачив горе Марти та Марії, Він був глибоко вражений. Ісус плакав. Він не дорікав людям за те, що вони плакали в жалобі за Лазарем. Насправді, навіть коли Марта й Марія сказали Ісусу щось на кшталт "Де ти був?" і "Якби Ти був тут, мій брат не помер би!", Ісус не дорікав їм за їхні питання чи плач від болю. Натомість, Його охопило співчуття до них (Іоана 11). Ісус плакав. Незважаючи на те, що Він планував воскресити Лазаря з мертвих, Ісус усе ще плакав від скорботи, яку приносить смерть. 

Я вірю, що Ісус також плаче й від нашого горя. Святе Письмо говорить нам, що Бог збирає наші сльози в Свою пляшку і записує кожну із них:

“Полічив Ти тиняння моє, помісти ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не записані в книзі Твоїй?" (Псалми 56:8).