Інформація про план
Готуючи Наші Серця до Великодня: Присвята до ПостуЗразок
Завантажити застосунок
”День 3: Темрява”
15-й розділ книги Буття являє собою один із найчудовіших, якщо не наймоторошніших епізодів із життя Авраама.
Для кочівника, обіцянка землі, що мала перейти у його володіння, була як і втішною, так і важкою, щоб повірити, тому це є природнім, що Авраам міг відповісти на Божу обіцянку (вірш 7: “Я Господь, що вивів тебе з Уру халдейського, щоб дати тобі землю оцю, щоб став ти спадкоємцем її”) з проханням дати гарантію (вірш 8: “Господи, Господи, з чого я довідаюся, що буду спадкоємцем її?”). Дивним є не це прохання, а знак, що Бог дає.
Тварини були покладені Авраамом перед Богом, розрізані навпіл, а потім розкладені попарно. Автор говорить, коли сонце почало схилятися, на Авраама почав спадати не просто звичайний сон, то був “жах великий і темний”. В густій темряві, з’явилася димуюча піч та смолоскип огняний, що перейшов між тими шматками жертви, і епізод закінчується твердженням: “І того дня склав Господь заповіт з Авраамом” (вірш 18)
Що відбувається? На території Давнього Близького Сходу, коли сторони укладали заповіт, він дуже часто наочно демонструвався за допомогою жертвоприношення або прийняття якогось покарання, яке мало впасти на сторону, яка не буде дотримуватися домовленостей. Це означало, що обидві сторони мали бажання виконати домовленості, незважаючи ні на яку можливу ціну, яку необхідно буде заплатити, щоб виконати домовленність — навіть якщо їхньою долею буде така ж, як і у тварин. В темряві Авраам стає свідком Бога (що повстає в образі димучої печі та огненного смолоскипу), що пройшов між шматками, і все ж Аврааму цього не довелося робити самому!
Автори Євангелій зазначають, що, коли Христос помер, темрява накрила землю; і саме в той момент ми можемо побачити жертву, яку Бог зробив, щоб виконати Свої обіцянки по відношенню до нас. Це є нагадуванням, що Він пішов до могили, щоб дати нам небеса, став відчуженим, щоб подарувати нам дім, і пережив глибоку темряву, щоб ввести нас у світло. Насправді, це видіння втішило почуття та втамувало Авраамів страх в Бутті 15:1 (“Не бійся, Аврааме, Я тобі щит”). Чи є ці слова вашою втіхою також?
Молитва
Отче, нагадуй мені, що через те, що Ісус пережив темряву, ти показав мені своє світло; через те, що Він пережив відчуження, Ти пообіцяв мені домівку; через те, що Він пережив могилу, Ти даєш мені небеса. Також допоможи мені не боятися, тому що Ти є моїм щитом і великою нагородою. В Ім’я Ісуса Христа, Амінь.
Copyright (c) 2012 by Redeemer Presbyterian Church (Пресвітеріанська Церква Христа Відкупителя).
15-й розділ книги Буття являє собою один із найчудовіших, якщо не наймоторошніших епізодів із життя Авраама.
Для кочівника, обіцянка землі, що мала перейти у його володіння, була як і втішною, так і важкою, щоб повірити, тому це є природнім, що Авраам міг відповісти на Божу обіцянку (вірш 7: “Я Господь, що вивів тебе з Уру халдейського, щоб дати тобі землю оцю, щоб став ти спадкоємцем її”) з проханням дати гарантію (вірш 8: “Господи, Господи, з чого я довідаюся, що буду спадкоємцем її?”). Дивним є не це прохання, а знак, що Бог дає.
Тварини були покладені Авраамом перед Богом, розрізані навпіл, а потім розкладені попарно. Автор говорить, коли сонце почало схилятися, на Авраама почав спадати не просто звичайний сон, то був “жах великий і темний”. В густій темряві, з’явилася димуюча піч та смолоскип огняний, що перейшов між тими шматками жертви, і епізод закінчується твердженням: “І того дня склав Господь заповіт з Авраамом” (вірш 18)
Що відбувається? На території Давнього Близького Сходу, коли сторони укладали заповіт, він дуже часто наочно демонструвався за допомогою жертвоприношення або прийняття якогось покарання, яке мало впасти на сторону, яка не буде дотримуватися домовленостей. Це означало, що обидві сторони мали бажання виконати домовленості, незважаючи ні на яку можливу ціну, яку необхідно буде заплатити, щоб виконати домовленність — навіть якщо їхньою долею буде така ж, як і у тварин. В темряві Авраам стає свідком Бога (що повстає в образі димучої печі та огненного смолоскипу), що пройшов між шматками, і все ж Аврааму цього не довелося робити самому!
Автори Євангелій зазначають, що, коли Христос помер, темрява накрила землю; і саме в той момент ми можемо побачити жертву, яку Бог зробив, щоб виконати Свої обіцянки по відношенню до нас. Це є нагадуванням, що Він пішов до могили, щоб дати нам небеса, став відчуженим, щоб подарувати нам дім, і пережив глибоку темряву, щоб ввести нас у світло. Насправді, це видіння втішило почуття та втамувало Авраамів страх в Бутті 15:1 (“Не бійся, Аврааме, Я тобі щит”). Чи є ці слова вашою втіхою також?
Молитва
Отче, нагадуй мені, що через те, що Ісус пережив темряву, ти показав мені своє світло; через те, що Він пережив відчуження, Ти пообіцяв мені домівку; через те, що Він пережив могилу, Ти даєш мені небеса. Також допоможи мені не боятися, тому що Ти є моїм щитом і великою нагородою. В Ім’я Ісуса Христа, Амінь.
Copyright (c) 2012 by Redeemer Presbyterian Church (Пресвітеріанська Церква Христа Відкупителя).
Писання
Про цей план
Що таке Піст? Це час, у який ми наближаємо перемогу світла та життя Христа над темрявою гріха та смерті. Від Попільної Середи до Великодня ми згадуємо наші слабкості та викупну Божу благодать.
Цей план був створений командою служителів Пресвітеріанської Церкви Викупителя та був спочатку розміщений на сайті: www.redeemer.com 2012 року. Використовується згідно дозволу.
