Ісус Величніший (частина 7). Галерея віриЗразок

Віра – краще місто  

Роздуми над Словом

Як ми реагуємо, коли не отримуємо обіцяного? Не просто якоїсь там обіцянки, а Божої обітниці, даної нам особисто? 

Саме ця реакція визначає нас більше, ніж будь-які інші вчинки. Вона визначає наші стосунки з Богом. Вона визначає наше сприйняття Бога. Вона визначає наш шлях віри з Богом. Вона визначає глибоко сховані таємниці нашого серця. Бог щось обіцяє нам – та зараз ми розуміємо, що ніколи цього не дочекаємось.

У цьому уривку ми бачимо, що Авраама мав вибір. Він міг повернутися назад, звідки прийшов, де життя здавалося набагато кращим. Життя в наметах для столітньої людини – не зовсім та мрія, яку плекає більшість з нас. Нам би хотілося чогось легшого. Жити в наметах, володіючи значним майном і багатством, – дуже небезпечний вибір, тому що немає ніякого захисту. Життя в місті, огородженому стінами, серед інших людей, які можуть прийти на допомогу при загрозі небезпеки, було необхідністю того часу, а не просто вибором. 

І нарешті, ходити по землі, яку займали інші країни та народи, і стверджувати, що вона належить тобі – це вже було на межі психічного розладу. Таке стверджують хворі люди, а не Божі розумні вірні слуги. 

Тож, чому Авраам вирішив повірити Богу? Тому, що цей світ – не наш дім. Так, він важливий, необхідний, але не той дім. Наш дім на небесах. Таке бачення Авраама ніколи не змінювалося навіть тоді, коли його проймало розуміння того факту, що він ніколи не побачить втілення Божої обітниці зараз, тільки в наступних поколіннях. Давайте також пам’ятати про це.

Молитва

Отче, вітчизна моя на небесах. Я також маю обітниці від Тебе, втілення яких не зможу дочекатись у цьому земному житті. Я не знаю як і коли Ти доведеш їх до кінця. Мені іноді важко від постійного напруження. З одного боку, довіряти Тобі в дотриманні Твого слова, з іншого, знати, що виконання обітниці зараз абсолютно неможливе. Іноді я здаюсь, я просто довіряю, що Ти Сам у Свій час про все подбаєш. Іноді, я замріяно уявляю як воно буде, коли все здійсниться. Іноді, я просто плачу. Іноді я просто борюсь. Сьогодні я також у боротьбі. Я б хотів(ла) сказати, що маю віру, як у Авраама, але я знаю своє серце. Тож, наповни мене силою, дай хоч трохи побачити майбутнє місто, і наділи мене вірою, що міцніша за мою зараз. В Ім’я Ісуса, Амінь.