Подорож з Ісусом - 40-денний Великий пістЗразок

Добродушний Петро. Він був таким вірним другом. Він був таким сповненим ентузіазму та прагненням до Царства Божого. Він ніколи не міг уявити, що відвернеться спиною до свого найближчого друга і вчителя, Ісуса. Петро заперечував своє майбутнє зречення. 

У Матвія 26: 33 ми читаємо слова Петра: "Навіть якщо всі втратять віру в Тебе, я ніколи не втрачу!"

Він настільки впевнений у собі та у своєму почутті вірності. 

І ось у цьому проблема. Петро, мабуть, покладався на власні людські здібності вистояти під тиском.

Це нагадує застереження з 1 Коринтян, де Святе Письмо пророкує цю помилку самовпевненості: «Хто думає, що стоїть, нехай стережеться, щоб не впасти». 

Що б сталося, якби замість того, щоб відповісти на пророцтво Ісуса про його зречення: "Я? У жодному разі!" Петро покірно сказав би: "Я? Справді? Чи можеш Ти показати мені, як я можу залишатися сильним, тому що сам по собі я дуже, дуже слабкий".

Бути вразливим перед Богом – безпечно. Це перший крок до зростання у вірі. 

Роздуми

Чи іноді я настільки впевнена у своїй вірі, що думаю, що ніколи не спіткнуся і не впаду? Чи хочу я бути вразливою перед Богом і просити Його надприродної сили в моїй вірі, тому що я сама по собі не можу цього зробити?

Молитва

Отче, я не хочу жити, не покладаючись на Тебе. Завдяки Тобі я живу, рухаюся й існую. Я не можу твердо стояти, якщо не стою на Скелі, яка вища за мене. Дякую, що Ти - моя Скеля. Амінь