Я борюся, ГосподиЗразок

Я БОЮСЯ

Боятися! Іноді це добре…. Маленькі діти повинні побоюватися транспортного руху на жвавій вулиці міста. Тесля повинен остерігатися скиглявого леза циркулярної пилки. Усі християни мають боятися кинути Богові виклик, нехтуючи Його заповідями, ігноруючи Його Святу волю і, — тим самим — накликаючи на себе Його Гнів.

Президент США Франклін Рузвельт розумів те, що може зробити дух страху, позбавляючи націю її впевненості в собі та волі. У своїй першій інавгураційній промові під час Великої депресії 1932 року він сказав, що «єдине, чого ми повинні боятися, — це... сам страх — безіменний, необґрунтований, невиправданий жах, який паралізує необхідні зусилля, спрямовані на перетворення відступу на наступ».

Християнські служіння та громади іноді роблять надто мало, тому що вони забагато бояться. Окремі християни ніколи не розвивають своєї здатності свідчити про Свого Спасителя, тому що бояться зробити помилку. Миряни бояться бути критикованими за неправильне вчення, тому вони залишають «релігійні промови» духовенству.

Сатана хоче, аби ми були налякані, слабкі та відірвані від світу, тулились у наших маленьких печерах-святилищах. Але, ось зворушливий заклик Святого Павла: «Бо не дав нам Бог духа страху, але сили, і любови, і здорового розуму» (2 Тимофія 1:7). Закличте цю силу! Будьте тими, ким вас створив і покликав бути Бог! Говоріть! Любіть! Служіть! Без страху!