Людина на хресті посередині: 7-денний план читання на ВеликденьЗразок

ЙОГО ОСТАННЄ ДИХАННЯ

«І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: Отче, у руки Твої віддаю Свого духа! І це прорікши, Він духа віддав...» ЛУКИ 23:46

Простота цих слів вказує нам на істини, які лежать надто глибоко для сліз.

Лука, враховуючи деталі, дає нам «впорядковану розповідь» про розп’яття Ісуса — розповідь, яка, як він пояснює на початку свого Євангелія, є результатом ретельного дослідження і була написана так, щоб його читачі «могли затямити, все, чого їх вчили» (Луки 1:3-4). Він не прагне залити свої твори пафосом. Натомість він пише, щоб ми могли зрозуміти правду. Тож передсмертний подих Ісуса описаний для нас простою фразою: «Він зробив останній подих» (в українській версії UBIO: Він духа віддав).

Лука хоче, щоб ми зупинилися на контролі Ісуса над Його останнім подихом. Він вирішив віддати Свій дух у люблячі руки Свого Батька. Він знав, що Його роботу виконано. За гріх було сплачено, завісу було розірвано, і Його люди могли вічно приходити в присутність Його Батька. У поєднанні з усім, що Ісус сказав перед Своїм розп’яттям, Його останні слова спростовують уявлення про те, що Його смерть була просто безпорадною жертвою, пригніченою жорстокими обставинами. За кілька місяців до цього Він сказав Своїм учням, що Він піде до Єрусалиму і що «Синові Людському треба багато страждати, і ... буде Він убитий» (Луки 9:22). Іван каже нам, що Він пояснив їм: «Я власне життя віддаю, щоб ізнову прийняти його. Ніхто в Мене його не бере, але Я Сам від Себе кладу його. Маю владу віддати його, і маю владу прийняти його знову.» (Івана 10:17-18).

Ісус пішов на хрест не безпорадно, а добровільно. Згідно з наміром Батька, Він вибрав точний момент, коли Він віддасть Своє життя за Своїх овець (Івана 10:11). Отже, тут ми бачимо Самого Автора життя, Який охоче робить останній подих і нагадує нам про Свою абсолютну владу, а також про Свою невичерпну любов. «Він духа віддав», щоб ви могли вдихнути свіже, очищене повітря, яке стало доступним для вас у момент вашого народження знову. «Він духа віддав», щоб одного дня ви стояли у відновленому творінні й вдихали повітря в легені, які ніколи не розпадуться й не загинуть. Той, Хто суверенно володарює над повітрям, яким ви дихаєте, повнокровно зробив останній видих, віддавши духа. Він гідний не менше, ніж вашої похвали та поклоніння.

• Як Бог закликає мене думати по-іншому?
• Як Бог змінює порядок мого серця — те, що я люблю?
• Що Бог закликає мене робити сьогодні?