Радість для всякого часуЗразок

Багато років я була депресивною християнкою. Я палко любила Господа та навіть знала, що потраплю на небеса, коли помру. Однак я була неспроможною виявити радість Його присутності на землі. Я почувалась віддаленою від надії та миру. Чорна діра депресії була моєю незмінною супутницею та потворною подругою.



Ця депресія народилась у боротьбі з безплідністю. Я відправила на небеса 5 немовлят, кожне з яких жило в моїй утробі від 12 до 20 тижнів. Кожна вагітність була дивом… а кожне її переривання - катастрофічним і несамовитим спустошенням.



Мої гормони були поза контролем… мої сподівання - знищеними… а руки - пустими. І гірше всього моє серце було розбитим.



Хоча я вже народила 2 чарівних, обдарованих, жвавих маленьких хлоп'ят, я знала що створена бути матір'ю більшої кількості діточок. Материнство було моєю долею та покликанням. Чому ж було все так складно?



У ці жахливо безнадійні дні у мене також розвинулася залежність. Вона базувалася не на ліках, алкоголі чи їжі.



Моя залежність… мої вибрані ліки… були справжнім дивом. Поки я була в депресії й хиталася від розбитих надій, молитов без відповіді та від тіла, яке зраджує мені, я стала залежною від Слова Божого.



Під час цих темних днів Біблія стала для мене джерелом радості та світла.



Протягом довгих ночей без надії Слово Боже давало обітниці й мету.



Протягом місяців зневіри Біблія була голосом підтримки та благословення.



Мої руки були ще порожні, але серце було повне. Я ще не отримала відповіді на молитви, але закохувалась у Нього… знову й знову.



Я пройшла б через кожен темний день депресії знову, щоб дізнатися про Ісуса так, як я знаю Його зараз.



Я пройшла б долиною безпліддя й розчарування знову, щоб стати тією зухвало радісною жінкою, якою є сьогодні.



Радісна думка для роздумів: якщо радість насправді знаходиться в Його присутності, то чому тоді багатьом віруючим не вдається постійно перебувати в радості?