Знайте своє "чому": Знайдіть і реалізуйте своє покликання Зразок

Покликані до пристрасті

Дуже часто, коли люди говорять про покликання, вони намагаються прибрати людську автономію з рівняння. Вони вважають, що наші бажання, наші турботи, наші пристрасті та таланти не мають значення. Але той факт, що наш люблячий Батько покликав нас, не повинен заперечувати нашу свободу робити вибір.

Зрозуміти свої пристрасті— відповівши на запитання «Чого ти хочеш?»—важливо для пошуку нашого покликання. Рідко на це запитання можна легко відповісти. Для більшості визначення того, чого ми справді хочемо, є глибоким психологічним процесом: мандрівкою відкриттів, яка потребує часу, і яка може вести нас у різних напрямках в різні моменти нашого життя.

Так було і з учнями. Вони не знали, чого хочуть, знали лише те, що вони щось шукали. Коли Ісус запитав їх: «Чого ви хочете?» вони не знали, як відповісти. Натомість вони обійшли Його запитання стороною, поставивши власне запитання: «Де ти зупинишся?» (Іоана 1:38)

Висновок із запитання учнів очевидний: Ми не знаємо відповіді на Твоє запитання. Ми не впевнені, що шукаємо. Ми не знаємо, куди йдемо. Але ми знаємо, що хочемо провести з Тобою час, побути з Тобою, дізнатися про Тебе більше. Бо якщо Ти справді Той, ким Тебе називає Іоан, то, можливо, Ти зможеш показати нам, чого ми справді шукаємо.

Ісус дав учням просту відповідь, визнавши їхні невисловлені запитання. Слова «Прийди і подивися, де Я зупинився» означали: «Прийди і дізнайся про плани, які Я маю щодо тебе, покликання та захоплення, які Я дам тобі”. І саме це зробили учні. Вони увійшли в будинок, шукаючи, але вийшли залишивши пошук.

Бо Ісус шукав їх і кликав. Вони покинули свої пошуки істини та прийняли нові покликання та нові ідентичності не тому, що вони мали всі відповіді, а тому, що вони знайшли Того, який має. Вони знайшли не новий релігійний проект, не нову програму, а Особистість. Вони стали Йому відомі, і це визнання змінило їхні життя.