Співаючи в темряві: знайдіть надію в піснях ПисанняЗразок

Пісня на тяжкому шляху

Ви переживаєте період, коли робота здається вам нудною і монотонною? Можливо, навіть знаючи в теорії, що ви зараз перебуваєте на етапі підготовки, ви не зовсім розумієте, для чого і чому ви немов би застрягли в теперішньому моменті. Ви прагнете, щоб майбутнє поквапилося і настало вже зараз.

Святе Письмо сповнене людьми, які йдуть тяжкими шляхами – людьми, покликаними день за днем, рік за роком долати виснажливі та складні життєві обставини. Мойсей є винятковим прикладом і чудовим провідником у цій подорожі. Він проміняв один нудний етап свого життя – сорокарічну кар'єру вівчаря – на значно складніший: він очолив сотні тисяч роздратованих, галасливих ізраїльтян у сорокарічній мандрівці до обіцяного для них Богом краю.

Історія трансформації Мойсея, якого Бог провадив цим довготривалим шляхом, справді захоплює. У міру того, як Господь повільно, крок за кроком вів його, його залежність від Бога зростала. Його бачення світу наблизилося до того, яким бачить його Бог. Його терпіння глибшало. Він став незмірно мудрішим і надзвичайно співчутливим та люблячим.

Мені подобається, що Бог протягом усього напруженого життя Мойсея заздалегідь готував його до майбутніх пригод, які змінять світ. Мойсей потребував освіти, щоб написати П'ятикнижжя, тобто перші п'ять книг Біблії. Військова підготовка була необхідною для формування лідерських та організаторських якостей. А навички пастуха були потрібні йому для того, щоб він міг терпляче захищати та керувати людьми, яких Бог йому доручив.

Бог у жодному разі не радіє нашим стражданням. Він завжди поруч з нами, посеред болю, використовуючи усе на добро (Рим. 8:28). Навіть коли ми не розуміємо, чому все йде не за нашим планом, ми можемо бути впевнені, що Господь вірний, і що Він завжди пропонує нам Свою непохитну силу.

Коли моя кар'єра, викладацька чи музична, була єдиною кінцевою метою мого виснажливого шляху, цей шлях видавався мені досить монотонним. Мені хотілося досягти мети чимшвидше, я прагнула, аби всі мої цілі були досягнуті ще вчора. Дійсно, мої здобутки приносили мені величезне задоволення – принаймні на кілька годин. Проте, коли це ставало для мене найважливішим, кожен наступний ранок перетворювався на сіре продовження щоденної рутини.

Але коли моєю метою є йти з Богом цим тяжким шляхом, це відчувається життєдайним. Є можливість зупинитися і насолодитися красою природи або провести час з друзями. Є простір для слухання, дихання і молитви. І є багато співу надії, коли я йду – крок за кроком, крок за кроком.

Роздуми: Чи можете ви пригадати важкий період, коли Бог зміцнив ваш характер та довіру до Нього? Подумайте і подякуйте Йому за те, як Він знайшов вас у той складний час. Або, якщо ви не можете пригадати такий епізод, попросіть Його показати вам, навіть сьогодні, Свою вірність у деталях вашого життя.