Здобуваючи перемогу у своєму розуміЗразок

Повернімося до Павла. Він у в'язниці. Не за злочин, а за те, що говорив про Ісуса. Його можуть стратити. Він пише своїм друзям у Филипах: "Радійте завжди в Господі" (Филип'ян 4:4). І далі він говорить як ваша мама, тому що повторюється на випадок, якщо ви прослухали: "І ще раз кажу: радійте!" 

Це відмінний вірш, щоб написати на чашці красивим шрифтом: "Радійте завжди в Господі!". Він ідеально підходить для магніта на холодильник. Для вітальної листівки? Звичайно! Якщо ви скажете своїм друзям: "Радійте завжди в Господі!" - це буде звучати духовно.

Чесно кажучи, я ненавиджу, коли люди цитують мені цей вірш.

Якщо я в складній ситуації, або в 40-градусну спеку в мене спустило колесо, або я щойно дізнався, що мені потрібно видалити зуб, або моя дитина захворіла... "Крейґу, тобі просто потрібно завжди радіти в Господі!"

Чому я це так не люблю? Тому що мені завжди цікаво щодо людини, яка це каже - чи завжди вона так чинить? А ви завжди радієте в Господі? Дійсно? Щодо Павла теж цікаво. Він сказав людям радіти в Господі, коли сам був у в'язниці! 

Чи дійсно він радів у Господі, коли був у в'язниці? Так!

Павло був зі своїм соратником Силою.

Уявіть: їх запроторили до в'язниці, вони лежать на холодній твердій землі з відкритими ранами, можливо, зламаним носом, парою зламаних ребер. Ніякого лікаря, медсестри, пластирів або ібупрофену. 

Ви бували в такій ситуації? Можливо, вас сильно підкосила новина про те, що хтось із ваших близьких хворий на рак, або що ваша дитина приймає наркотики, або що ваш чоловік зраджує вам. Що робити в такі трагічні моменти?

А що робили Павло й Сила? Вони славили Бога!

Що Павло робив у в'язниці? Завжди радів.

По-перше, вони славили самого Бога, а не щось, що мали в той момент. Вони були закривавлені та скуті у в'язниці. Якби ви запитали їх: "За що ви прославляєте Бога?" - я не думаю, що вони б могли вказати на щось конкретне. Нічого доброго не відбувалося, але їхній Бог усе ще був благий. Вони не славили Бога за щось, вони славили Його за те, Ким Він є. Ви теж можете це робити. 

Ваші обставини можуть бути поганими, але ваш Бог як і раніше благий. Він поруч, Його обіцянки як і раніше вірні, Його любов як і раніше безумовна, Його благодать як і раніше дивовижна, Його час як і раніше ідеальний. Вам може не подобатися те, що відбувається, але ви все одно можете славити Бога за те, Хто Він.

По-друге, вони прославляли Бога до того, як Він щось зробив. Ми часто відкладаємо прославляння і подяку до тих пір, поки Він дасть нам те, чого ми хочемо. Подумайте про це. Хіба це не схоже на маленьку розбещену сопливу дитину? Я не буду вдячний, поки не отримаю саме те, чого хочу. Але ж ми з вами не такі, і, найголовніше, Бог заслуговує більшого. Павло і Сила славили Бога перш, ніж Він відповів на їхні молитви і змінив їхні обставини. І я хочу бути таким.

По-третє, вони славили Бога, а потім Він проявився. Павло і Сила поклонялися Богу посеред ночі, і - бум! - проявився Бог.

Зненацька стався сильний землетрус, аж захитався фундамент в’язниці. Діяння 16:26

Вони не славили Бога за те, що Він проявився; Бог проявився, тому що вони славили Його. 

Коли ми прославляємо Його, Він проявляється. Коли Він проявляється, це змінює наше мислення. А коли змінюються наші думки, змінюється наше життя.