Наш Бог царюєЗразок

Як громадяни держави, ми служимо їй. Ми платимо податки, підкоряємося законам і повинні жити в мирі одне з одним. Всім нам відомо, що люди розрізняються в своїх поглядах на те, яка політика і які закони створюють найбільш сприятливе середовище для нашого повсякденного життя. Ісус казав нам підкорятися закону і платити податки (Римлян 13:1-2; Матвія 22:17-21). Його не надто цікавило, яке земне царство стоїть при владі, Він був зосереджений на вічному царстві Бога (Римлян 14:17). 

Ісус був Богом на землі, Який знав усе, що було до Нього і що буде після. Бог завжди тримає все під контролем. Нам ніколи не варто переживати чи тривожитися. Ісус закликав нас бути добрими керуючими своєї країни, підкоряючись владі. Більш важливим, ніж наше служіння як громадян, є наше служіння покликанням, що дав нам Бог (2 Тимофія 1:9). 

Бог доручив усім нам приводити до Нього своїх учнів будь-якої національності. Для початку це наші сім'ї, колеги та друзі. Правильно розпоряджаючись даними нам дарами, ми служимо нашому Всевишньому Правителю. Закони та правила, яким ми повинні слідувати тут, на землі, все менше сприймаються як перешкода і приносять усе більше радості. Божі заповіді завжди перевершували і будуть перевершувати закони людства. 

Іноді закон людський і закон Божий суперечать один одному. Як же нам зрозуміти, коли підпорядковуватися одному, а коли - іншому? Відповідь проста: ми, як християни, повинні виконувати закон земної влади, крім випадків, коли цей закон іде врозріз із законом Бога. Наш вищий обов'язок - коритися Богу. Оскільки Бог також каже нам коритися людській влади, ми повинні це робити. Але якщо закон людей конфліктує з законом Бога, то "Ми мусимо слухатися Бога більше, ніж людей" (Дії 5:29). Коли ми розумно керуємо тим, чим Бог благословив нас тут, у земному житті, підкоряючись перш Йому, а вже потім уряду, то віддаємо Богу славу. Ми любимо Бога (Іоана 14:21).