Розуміння СуботиЗразок

Чим Субота Не Є  

Дотримання суботи мало велике значення в юдаїзмі. Юдейські вчителі дебатували з цього приводу роками. Замість того, щоб відпочивати й проводити час з їхнім Творцем, їх більше хвилювала зовнішня сторона дотримання закону. 

Коли Ісус прийшов на землю, то почав Своє публічне служіння якраз у суботу. Не лише Його прихід у світ не відповідав очікуванням деяких юдейських релігійних лідерів, названих фарисеями, але Він і повністю порушив їхні правила суботи. 

У Матвія 12 наведена доволі довга дискусія з приводу суботи. Там описано, як Ісус і Його учні зголодніли, йдучи через зернові поля. Тому, вони вирішили підкріпитися: зірвали колосся і з’їли те, що назбирали. Трапилося це у суботу. Нічого страшного, так? Ні. В очах фарисеїв це розцінювалося як “збір врожаю”, що було суворо заборонено робити в суботній день.

Ісус відповідає на їхнє звинувачення посиланням на історію в “Писаннях”тобто в Старому Заповіті, де цар Давид і його друзі зголодніли та з’їли хліб, який можна було їсти лише священникам, таким чином порушивши Закон. Він закінчив словами “Бо Син Людський Господь і суботі!” (Мтв. 12:8) 

Якщо ще збирання зерна в суботу фарисеї сяк-так стерпіли, то наступний учинок Ісуса їх явно розлютив. Він попрямував у синагогу і побачив там чоловіка з усохлою рукою. Ісус наказав чоловіку простягнути свою усохлу руку, і коли той зробив так, то рука стала здоровою. Так просто. Та замість того, щоб сповнитися благоговінням від Ісусової сили, фарисеї вирішили, що настав час планувати Його смерть. 

Фарисеї були так стурбовані "правилами", які Ісус порушував у суботу, що геть забули про людей. Вони не зрозуміли суті суботи, а дивилися на неї як на ще одне правило до виконання, не бачивши в ній блага для себе. Насправді, субота була даром Господнім для них. Бог дав їм цілий день, щоб відпочивати та насолоджуватися світом, який Він створив; та їм було байдуже. 

У книзі Вихід 20:10 для позначення слова робота вжито термін mela’kah. Він означає "заняття" або "справа". Суть суботи зводилася до відсутності праці, але нічого не сказано про допомогу людям. Для фарисеїв дотримуватися суботи було набагато важливіше, аніж побачити когось зціленим. Та Ісус не давав ніяких постанов чи обмежень щодо добродійства в житті інших людей. Фокус фарисеїв був на частині “як” цієї Божої заповіді. Але відпочинок від роботи ще не означає, що добродійство має бути припинено. Бог добрий, і Він чинить добро...навіть у суботу.

Послання про суботу стосується не стільки “як” і “коли” слід виконувати цю заповідь. За дотриманням суботи стоїть певна мета, і саме на ній нам треба фокусуватися. Це підводить нас до розуміння різниці між законом і принципом. Закон - суворий і спрямований на заборону. Принципи - гнучкі й приносять свободу.