Неідеальне батьківствоЗразок

Характер

Характер - це дещо більше, ніж те, що люди думають про нас. Насправді це те хто ми, особливо, коли нікого немає поруч. У всіх нас є характер. Питання в тому, який він у нас? Ми чесні й добрі чи егоїстичні й грубі? Щоб мати такий характер, який забезпечить успіх у житті, доведеться докласти зусиль. 

Особливість доброго характеру в тому, що ми впізнаємо, коли він присутній в чиємусь житті, а коли ні. Як батьки, ми хочемо бачити, що наші діти зростають у характері й виявляють “любов, радість, мир, терпіння, доброту, великодушність, вірність, лагідність і самовладання,” що є плодами Духа (Галатів 5:22-23). Тож як ми формуємо характер у наших дітей? Показуйте й розповідайте.

Показуйте

Якщо ми хочемо бачити сильний, стійкий характер у наших дітях, ми самі маємо виявляти його. Як мовиться "Діла говорять голосніше як слова". Наші діти спостерігають за кожним нашим кроком, і навіть якщо нам здається, що ми можемо від них щось приховати, то маємо двічі подумати. Якщо ми хочемо, щоб вони були чесними та добрими з усіма, то ми маємо так жити. Якщо хочемо, щоб наші діти вибачалися за свої помилки, то й ми маємо бути такими. Навіть якщо ми мусимо просити прощення у них, коли ми неправі щодо них. 

Розповідайте

Окрім того, щоб показувати нашим дітям добрий характер, ми також маємо їх навчати. Нам відведено короткий проміжок часу, щоб навчити їх, до того, як вони вступлять у доросле життя. Тож давайте дорожити кожною хвилиною. Ми повинні навчити їх працювати та заробляти кошти для життя. Вони помилятимуться, але ми повинні направляти їх, щоб вони не здавалися й пробували знову. Коли вони досягають успіху в якійсь справі, ми повинні пояснити їм, що приймати компліменти потрібно з вдячністю, а не з зарозумілістю.. 

Бог покладає на нас величезну відповідальність виховувати наших дітей на цій землі. Значною складовою цього процесу є те, ким вони стають. У цьому питанні ми маємо вирішити, чи важливіше для наших дітей досягнення популярності, успіху в школі, спорті, чи набуття доброго характеру. Ми можемо довіряти, що “страждання породжують терпіння, терпіння породжує стійкість, а стійкість, своєю чергою, приносить надію” (Римлян 5:3-4). Хоча ми не можемо змусити наших дітей стати кимось, ми безумовно можемо внести свою лепту, інвестуючи в них і довіряючи Святому Духу робити все інше.