Мудрості зі Старозавітних Історій Зразок

Натан докоряє Давиду 

Біблійна історія про царя Давида в 2 книзі Самуїла сповнена приголомшення, суперечностей і гріха. Читаючи її, ми передчуваємо лихо задовго до того, як воно станеться, і аж хочеться закричати: "О, ні! Давиде, навіть не дивись на неї! Вона одружена! Це все добром не закінчиться!" Однак, нам залишається лише спостерігати за тим, як розгортається історія і скільки життів буде зруйновано через егоїстичний вчинок одного чоловіка. Зустрічі Давида з Вірсавією можна було б уникнути, якби він знаходився в правильному місці в правильний час. 

Коли ми по вуха в грісі, нам часто важко визнати, що ми там, бо так сильно в ньому загрузли. Це саме те місце, де наш духовний ворог прагне бачити нас постійно. Він є батьком та автором всілякої неправди, тож чому б йому не хотіти, щоб ми в ній жили? Тому так важливо мати в нашому оточенні праведних чесних людей. 

Цар Давид мав серед своїх знайомих благочестивого чоловіка на ім'я Натан. Натан був пророком і говорив Давиду правду. Він бачив, як розвивається ситуація з Вірсавією, і зрозумів, що Давид цілковито обманутий. Натан прагнув якимсь чином привернути його увагу і розповів йому історію (2 Самуїла 12:2-4). Коли Натан закінчив, Давид палав від гніву і вимагав привести того чоловіка до відповідальності за його вчинки. Натан же відказав: "Ти той чоловік!" Пророк продовжував, і кількома віршами нижче Давид відповідає: "Згрішив я перед Господом" (2 Самуїла 12:13).

Чудова частина цієї неприємної історії полягає в тому, що Давид не почав захищатися від докорів Натана. Він не виправдовувався, не робив вигляду, ніби це дрібниці. Натан поставив Дадида до відома про гріх, і той визнав свій гріх і розкаявся перед Богом. 

Ми всі попадаємо до ситуацій, в яких нам не слід опинятися. Іноді ми робимось духовно та морально лінивими і стаємо на стежку, якої мали б остерігатися. Другим разом, ми головою вперед поринаємо в гріх і насолоджуємось кожною його хвилиною. Незалежно від того, в який спосіб ми впустили гріх до свого життя, часто ми творимо такі речі, про які й подумати не могли. Дуже важливо, щоб ми не жили в грісі, і найкращий шлях його оминути - мати в своєму колі чесних благочестивих людей. 

Друзів, які не бояться виявити наш гріх.

Друзів, які допоможуть приймати шляхетні рішення.

Друзів, які молитимуться з нами і за нас.

Друзів, які не завжди будуть погоджуватися з нами.

Друзів, які підтримуватимуть наші шлюби й сім'ї. 

Друзів, які кидатимуть нам виклик ставати ще більш схожими на Ісуса.

Ми потребуємо благочестивого впливу на наше життя, адже навкруги критична нестача такого впливу. Суспільство випромінює надто багато поганих впливів, тож нам слід пересвідчитись, що люди, до яких ми найбільше прислухаємося, є людьми зі стійким благочестивим характером та моральним компасом, укоріненим в Божому Слові.