Колядки: Різдвяні роздумиЗразок

Опівночі засяяло небо



Коли нове небо і земля визнають Князя миру, своїм Царем,

І весь світ повторить пісню, яку тепер співають ангели



Коли ангели вперше заспівали про мир на землі та доброзичливість до всіх людей, пастухи, мабуть, дивувалися, що відбувається. Вони точно не чули ангельських хорів щодня, а Палестина першого століття навряд чи була спокійним місцем. Вулиці гуділи від чуток про революцію, і напруга часто переростала в насильство. Суспільство було розділене за статтю, расою, багатством і релігією. Самі пастухи були лише на кілька щаблів вище жебраків на соціальних сходах. Для деяких із нас саме Різдво — це час побути з друзями та родиною, але для інших воно нагадує нам, що ми самотні чи розлучені з близькими. Через дві тисячі років ми, здається, як ніколи далекі від «раю на землі».



Багато людей у першому столітті очікували швидкого вирішення світових проблем, але, звичайно, цього не сталося. Цього ще не сталося. Але Різдво нагадує нам про Божу обітницю створити царство, де війни, несправедливість і навіть смерть відійдуть у минуле, і де ми будемо жити разом з Богом. Це наша надія. У Бога є план. Найкраще справді попереду.



Тим часом Бог продовжує виявляти Свою любов до нас багатьма способами. Він забезпечує наші потреби. Він відповідає на наші молитви. Він запрошує нас почати жити сьогодні, як громадяни Царства, яке ще не повністю відкрито. Ми можемо любити одне одного, як Христос полюбив нас тут і зараз. Ми можемо виявляти Його співчуття та Його безумовну любов до інших сьогодні. Ми можемо відчути передчуття нового Неба і землі прямо зараз. Ми можемо поділитися цим досвідом з іншими. І ми можемо робити все це, знаючи, що Боже Царство переможе і що все творіння одного дня побачить правду, яку ті пастухи почули на віддаленому палестинському схилі пагорба.



Запитання:



Що б ви могли змінити, щоб дати оточуючим передчуття Божого Царства миру?