Коли приходить розчаруванняЗразок

Використання нашого розчарування

Розчарування, яке ми переживаємо, може або затримати нас на одному місці, або підштовхнути до чогось кращого. Успішнішої кар’єри. Кращих стосунків. Більш розвинутого світогляду. Яскравішого майбутнього. Розчарування не означає тупик. Можливо, спочатку воно може бути знаком "стоп", але в результаті, може бути знаком "поступися дорогою", який змусить нас роздивитися навкруги, перед тим, як рушити вперед…знову. 

Щоб оговтатися після розчарування, ми маємо вибрати довіру Богу посеред цих подій. Це зовсім нелегко. Важко відчувати довіру до Бога в часи свого розпачу. Але невже це не саме той час, коли варто це зробити? Легко довіряти Богу в хвилини щастя. Однак справжня довіра народжується тоді, коли наше серце розбите й ми покладаємося на Бога, проявляючи віру в Нього. Рухаючись уперед, просіть Бога полегшити ваш біль, бо Він єдиний, кому можна довірити турботу про наше серце. Поміркуйте над наступними двома речами, коли продовжуватимете долати своє розчарування.

Сенс

Ми всі замислюємося: “Який у цьому сенс?” Ми хочемо зрозуміти, чому в нашому житті сталися такі події. Частково це через те, що ми не хочемо витрачати надарма свій час і досвід. Ми хочемо бути впевнені, що всі наші страждання не були марними. Якщо у вас виникають такі думки, то ви щось зрозуміли. Найкращий спосіб зцілитися від болю та розчарування – це використати наш досвід для впливу на інших. Можливо, ви не могли мати дітей, або у вас був неслухняний підліток, ваш шлюб розпався, або ви боролися з раком – список можна продовжити. Господь може використати наш земний досвід, аби допомогти іншим. Те, що колись ледь не зруйнувало нас, перетворилося на обхідний маршрут, який направить нас. 

Прославляти чи ні

Якщо ми хочемо подолати розчарування, необхідно прославляти Бога ще перебуваючи в ньому. Як послідовники Христа, ми поклоняємося Богу не тільки тоді, коли відчуваємо бажання, або коли це має сенс — ми поклоняємося Богу навіть тоді, коли не бачимо сенсу. Коли все в житті йде шкереберть, завжди є причина поклонятися Йому. Ми не можемо завжди зосереджуватися тільки на собі, або мріяти про можливий, кращий перебіг подій. У такому разі, ми ніколи не зможемо побачити Божого плану. Поклоняючись Богу в скрутні часи, ми маємо можливість побачити надію, яку Він має для нас, і вічність, яку Він бажає провести з нами. Під час такого поклоніння, ми визнаємо, що Бог благий, навіть не до кінця розуміючи Його дії. 

Настав час довірити Йому працювати не лише в нас та через нас, але також використати наше розчарування, щоб наблизити нас до Себе та вплинути на інших, які йдуть за нами. Віддаймо духовно Йому наш біль та дозвольмо Богу відновити кожну сферу нашого життя.