Врятовані мріїЗразок

"Що ти хочеш?" - Це питання поставив мені колишній чоловік, коли наш шлюб розпадався. "Я хочу, щоб ти робив те, що ще ніколи ніхто не робив… Я хочу, щоб ти боровся за мене", - мій голос тремтів крізь ридання.  

Пізніше, проходячи складний і часто самотній шлях матері-одиначки, я відчула, що Бог знову і знову ставить мені одне й те ж запитання. "Що ти хочеш?". Протягом декількох років у мене не було відповіді. Невже має значення, чого я хочу? - дивувалася я. 

Я ховала всю свою тугу й бажання за ідеально повторюваною мантрою, яка й правда звучала добре: «Твоя воля нехай буде, а не моя». 

Незважаючи на те, що віддатися Божій волі - це є добре, мені знадобилося багато часу, щоб зрозуміти, що Богу не потрібне моє пасивне підпорядкування - Він потребує моє серце. Він шукає не рабів, які виконують накази з обов'язку та пригнобленої волі, а дочок і синів, які відповідають Йому з близькості та стосунків. 

Чула такий вираз: "Туга корисна.  Вона - відгомін чудес, які мають прийти."

Бог дбає про наші мрії. Він дбає про тугу в наших серцях. Якщо ми дозволяємо Йому, то Він використовує періоди очікування, щоб зміцнити нашу віру й наблизити нас до Нього, коли ми ділимося своїми тугами з Ним. Ділитися своїми мріями з Богом не означає, що ми отримаємо все, що хочемо. Він не наш особистий джин. Але сам процес обміну нашими мріями з Богом наближає нас до Нього.

Уявляєте, якби ваш найкращий друг чи шлюбний партнер ніколи не розповідав вам про свої мрії та бажання? Думаю, ми відчували б роз’єднання з ним, і стосунки здавалися б поверхневими. Коли ми ділимося своїми бажаннями та мріями, це робить нас вразливими, але водночас поглиблює нашу здатність будувати близькі стосунки з Богом та іншими.

Щодо мене, то після багатьох років спроб заперечити мрію сидіти за обіднім столом у власній родині, я нарешті сказала Богові, що хочу. Я хотіла знову вийти заміж. Я хотіла когось, з ким можна поділитися мріями та баченням, обов’язками та викликами, сміхом та слізьми.

Сезон очікування продовжився. У ньому Бог продовжив у мені процес глибокого зцілення. Він використав очікування, щоб навчити мене взаємних дружніх стосунків та того, як виглядає справжня емоційна близькість із безпечними людьми. Я також виросла у своїй вірі, що Бог насправді добрий. Що Його особистості можна довіряти. Його плани є хорошими. Він навчив мене, що обставини мого життя не змінюють цих фактів. Він навчив мене стояти на цих істинах, навіть коли я не думала, що бачу їх докази.

Що ти хочеш? 

Крізь усе Євангеліє Ісус ставить це запитання у різному вигляді людям, з якими Він стикається. І я вірю, що Він питає про це вас також. Закликаю знайти відповідь на це запитання і поділитися нею з Ним. Йому можна довірити туги вашого серця.