Від тривоги до спокою Зразок

Життя сповнене невизначеності. У мене є природна схильність непокоїтися, що трапиться щось погане, навіть якщо справи йдуть дуже добре. Насправді іноді я роблю це частіше, коли в моєму житті все йде гладко. Ця схильність сподіватися найгіршого безпосередньо пов'язана із забуванням про Божу милість і турботу. Ми маємо пам’ятати, що Бог завжди з нами, і ми будемо із Ним у вічності. 

Але чесно кажучи, вічність може нас приголомшити, тому що ми не усвідомлюємо того, як буде на Небесах насправді. Тим не менш, Бог дозволив апостолу Івану побачити і сформулювати достатньо, щоб захопити і схвилювати нас тим, що має відбутися. Небеса не схожі ні на що, що може збагнути наше людство — Не буде смерті, ані смутку, ані крику, ані болю чи сліз. Я думаю, можна впевнено сказати, що більше не буде тривоги чи депресії. Бог буде поруч, і ми вічно відчуватимемо Його любов і захист, тому що ми Його улюблені діти. 

В останній день, який ми проведемо разом, я просто закликаю вас поміркувати над першими сімома віршами з книги Об’явлення 21 розділу. Я молюся, щоб незалежно від того, наскільки ми стурбовані чи стривожені, або якими б складними не були наші нинішні обставини, ми знайшли надію в тому, що чекає нас попереду. Йдеться не про те, щоб чіплятися за надію та мир, які настануть колись. Але про те, щоб зрозуміти, наскільки нас люблять. Чим більше ми будемо згадувати про глибоку любов Бога до нас, тим менше страху триматиме в заручниках наші серця, тому що Його досконала любов проганяє будь-який страх.