9 найпоширеніших брехень, у які вірять християни: Частина 3 з 3 Зразок

Якщо ми щодня активно не приймаємо Христової праведності для нас, то всі ми, природно, повертаємося до нашої версії самоправедності. Самоправедність - це небезпечна брехня, яка призведе нас до канави зарозумілості.

Докладання зусиль, щоб сподобатися Богу є плодом самоправедності. І що це таке? Це зусилля стати власними зусиллями праведними перед Богом. Самоправедність завжди визначається собою. Ви вирішуєте, що правильно, а що неправильно. Ви марно намагаєтесь визначити, що є достатньо хорошим, аби догодити Богові. Або, точніше, ви визначаєте, що вам подобається. Ви відчайдушно працюєте, щоб дійти до того рівня, що можете сказати: «Це досить добре. Упевнений, я зараз подобаюся Богу".

Однак дорога самоправедності завжди має глибоку канаву. Якщо ви прямуватимете цією дорогою досить довго, то вона стане настільки вузькою, що врешті-решт штовхне вас у цю глибоку канаву, яку називають зарозумілістю. Кювет зарозумілості змушує вас думати, що ви досягли статусу супер-християн. Тепер ви отримали велику букву Х на грудях із позолоченим щитом навколо. Вона залишиться схованою під сорочкою фальшивого смирення, чекаючи ідеальної нагоди, аби показатися. 

Це небезпечна канава, у якій можна опинитися, бо там лише один суддя з усіх духовних питань - ви. Будь то проповідь пастора чи слова пісні, яку співав гурт поклоніння, для вас нічого не є достатньо глибоким чи правильним. Ви найрозумніша людина. Ви отримали внутрішній шлях до серця Бога. Однак глибоко в глибині серця ви знаєте, що все це бутафорія. Ви вмираєте. Ви боїтесь. Поверх усього цього над головою висять ці надто вірші, які змушують схаменутися: 

Бундючність веде до погибелі, пиха є причиною падіння. (Приказок 16:18) 

Бог противиться пихатим, але ж Він дарує благодать покірним. (1 Петра 5:5) 

Питання для роздумів: 

Що таке самоправедність? У моменти життя, коли ви не зосереджуєте увагу на Христі, то, як правило, буваєте зарозумілими? У який спосіб боротися з зарозумілістю сьогодні?

Істина: 

Християн спасають не власні справи, а праця Христа. Тому нам немає чим пишатися. Ми повинні лише хвалитися Ним.