Останнє слово не за втратоюЗразок

Бог поруч

Давид, великий псалмоспівець і цар Ізраїлю, переживає велику кількість втрат і відповідає безліччю емоцій. Часто він кличе до Бога: збентежений, самотній, наляканий і скривджений. Він питає: «Чому Ти, Господи, далеко так? Чому мовчиш у цю тяжку годину?!»
‭‭(Псалми 10:1)

Хоча важко точно визначити, через що Давид проходив, коли писав це, ми знаємо, що він пережив багато втрат протягом свого життя. Його найкращий друг загинув у битві (1 Сам. 31), один із його дітей помер у ранньому віці (2 Сам. 12:15-23), а інші його діти зрадили і покинули його (2 Сам. 15). Давид міг голосити зі сльозами до Бога так у будь-який із цих моментів, але жоден із них не був кінцем його історії.

У Псалмах і оповіданнях, пов’язаних із життям Давида, ми бачимо, що він завжди знаходить надію та силу посеред скорботи. Бог завжди зустрічає його там, де він є, і Давид може радіти і довіряти Господу, навіть коли він ставить ці запитання Богу. Навіть наприкінці десятого розділу Давид визнає, що: «Почув Ти, Господи, що треба бідним людям. Дай їм відвагу! І прислухайся до них!» (10:17).

Читаючи ці уривки Давида, переконайтеся, що Бог близький до вас, як і до Давида.