Тюремні листи Павла: Павло та филип'яниЗразок

Природа наполегливості: До Филип'ян 1:27

Павло розглядав витривалість у контексті двох ідей: істинної віри та праведного життя. З одного боку, наполегливість означає міцно вірою триматись в благу звістку про Христа, покладатись лише на Його силу заради нашого праведного життя перед Богом. Павло писав про це в Флп 1:27, де він висловив свою надію для филип'ян такими словами:

Але у всякому разі живіть так, щоб життя ваше приносило шану Добрій Звістці про Христа. (Флп 1:27).

Як віряни, ми повинні залишатися непохитними у своїй відданості Євангелію, ніколи не відмовляючись від своїх переконань. Саме це ми маємо на увазі, коли говоримо про витривалість у вірі.

Справжню віру в Євангеліє Христа можна описати багатьма способами, але звернімо увагу на один центральний фокус християнської віри, який Павло описав у Флп. 3:8-9:

Крім того, я все вважаю за ніщо порівняно з величчю пізнання Христа Ісуса, Господа мого. Заради Нього я зрікся всього і вважаю все за нікчемне сміття, нездатним допомогти здобути Христа і знайти себе самого в Ньому з праведністю, що йде не від Закону, а від віри в Христа, з праведністю, що йде від Бога й зумовлена вірою. (Флп. 3:8-9).

У цьому уривку Павло вказує на те, що всі його людські здобутки, статуси, добрі справи були неспроможні допомогти йому здобути справжню праведність та спасіння. Єдине, що могло принести йому спасіння — це праведність Христа, здобута через віру.

Поки ми продовжуємо покладатися виключно на заслуги Христа задля нашої праведності, ми наполегливі — стоїмо твердо у своїй вірі. Це не означає, що наполегливість ніколи не допускає сумнівів. Швидше, мова йде про те, що наполеглива віра ніколи не заперечує істину Євангелія повністю та остаточно. Щобільше, наявність істинної християнської віри не означає, що ми маємо досконале богослів'я. Ми можемо мати багато, багато помилок у своїх переконаннях, та все одно залишатись вірними фундаментальним принципам Євангелія. Але як тільки ми зневірюємось в центральній істині, що ми спасенні Христом і тільки Христом, тоді закінчується і наша витривалість.

Окрім визначення витривалості з точки зору істинної віри, Павло також говорив про витривалість як про праведне життя, як про наполегливість у виконанні добрих і похвальних справ. Наприклад, у 2-му розділі він говорив про це так:

Тож любі друзі мої, як ви корилися мені не лише коли я був серед вас, але ще навіть більше коли я далеко, так само продовжуйте працювати заради вашого спасіння з повним благоговінням перед Богом. Бо це Господь працює в вас, викликаючи прагнення і вчинки, бажані Йому. (Флп. 2:12-13).

Тут Павло говорив про те, щоб продовжувати робити добрі вчинки, які відповідали б нашому спасінню. Наполегливість у добрих справах не означає, що ми живемо досконало. Ми ніколи не досягнемо досконалості в цьому житті, і іноді ми серйозно спотикаємося. Навпаки, ми наполегливі в добрих справах, коли прагнемо вірно слухатися Христа.

Перейдіть за посиланням, щоб подивитись Послання ув’язнення Павла: Павло та филип’яни, п’ятий урок з серії Послання ув’язнення Павла. thirdmill.org