Обрані: Згадуймо про Євангеліє щодняЗразок

Я мало не впустив книгу, коли прочитав переклад Девіда Бентлі Харта слова «благословенний» у Біблії. Відомий вчений розповідає про те, як це слово втратило своє значення в нашій культурі: воно використовується більш-менш як «везучий» або «успішний». Натомість Харт стверджує, що справжнє значення було б набагато ближчим до нашого слова «блаженний» або «щасливий», чи «в захваті від щастя».

Це те, що Бог зробив для нас у Євангелії: Він дав безліч вічних благословінь, які тільки можна уявити, до таких меж, що ми сповнюємось блаженства!

Наш щоденний вибір, щоденна боротьба, щоденні випробування - це пам’ятати, усвідомлювати та жити в цій реальності чи ні.

І це не грунтується на обставинах. Дійсно ні. Юнак, Мейша навчив мене цьому так, що я ніколи не забуду.

Мейша був біженцем у розірваній війною країні. Його село та все, що він колись знав, було знищено жорстокою ворожою армією, і він був змушений бути носієм, який під прицілом зброї носив речі солдата через джунглі - подібно до того, як колись в часи Ісуса римський солдат змушував людину нести його речі на одну милю.

Одного разу солдат змусив Мейшу під прицілом демонтувати міну. Міна вибухнула, і Мейша в одну мить втратив обидві руки та обидва ока. Солдати залишили його там, думаючи, що він мертвий, але він не помер.

Кілька років тому хтось поділився з ним історією страждаючого Спасителя. Він ототожнив себе з Богом, Який знав його біль. Його життя було славно перетворене.

Мейша настільки блаженно схвильований Євангелієм, що він змушує людей вести його з табору біженців до табору біженців, щоб він міг ділитися Євангелієм з тими, хто не чув про Ісуса.

Радість Мейші заразна. Він набагато щасливіший, ніж більшість людей, які бачать, мають обидві руки і не живуть у бідності виживання в таборі біженців. Його радість випливає з його вдячності за хрест. Мейша знає, що за короткий час він буде з Христом назавжди.

Мейша звершує це, розливаючи блаженство Євангелія посеред табору біженців. Він втілює в собі писання апостола Павла, який сказав: «Бо легке короткочасне страждання приносить нам вічну Славу, яка безмежно перевершує ці страждання.» (2 Кор. 4:17).