Йти, Діяти, Свідчити, Давати: свобода здатися ІсусовіЗразок

Я піду туди, куди Ти покличеш мене

Нікому із нас не подобається відчуття, що ми погрузли або застрягли. Мається на увазі як щоденна рутина, так і емоційний стан, який не дає нам рухатися далі. В такому стані жодне наше зростання, розвиток, рух уперед є неможливим. Те ж саме відбувається з нами і духовно. Давайте зізнаємось собі відверто: усі ми відчуваємо, що час від часу грузнемо на нашому духовному шляху. Проте, доброю новиною тут є те, що Ісус не перестає вести нас; слідувати за Ним означає цілеспрямовано прагнути йти туди, куди Він хоче, щоб ми йшли, Він не дозволить нам погрузнути, якщо ми будемо прислухатися до Нього.

Це те, що зробив Авраам у книзі Буття 12. Хоча й «погруз» у своєму рідному місті, Бог наказав Аврааму піти у неймовірну подорож, залишити свою країну та сім'ю, аби прийти на землю, яку Бог йому відкриє. Результатом вірних кроків Авраама стане нова нація, яка шануватиме Бога та прихід Месії для спасіння усього людства.

До Євреїв 11: 8 говорить нам, що Авраам послухався Бога і “вийшов, не знаючи, куди він йде”. Він сформулював для нас наступне, що йти туди, куди Бог нас кличе - це питання віри у доброту Господню та план Божий, що призначений нам у нашому житті. Коли потрібно довіритись, з’являється ризик, а іноді й страх, тому що ми не знаємо, що все це спричинить за собою. Обираючи йти далі, ми обираємо протистояти цим страхам.

Після завершення Своєї земної місії Ісус дав такий наказ своїм учням: Ідіть і навчіть усі народи... ” (Матвія 28:19). У Своїй молитві, Івана 17, Він говорить до Отця: «Як на світ послав Ти Мене, так і Я послав їх на світ». Йдучи тим шляхом, яким Ісус хоче, щоб ми йшли, безперечно вимагатиме від нас наставництва, тобто вимагатиме від нас стати близькими учнями Христа. На жаль, багато хто сприймає слова Ісуса "навчіть усі народи", як те, що вимагає особливого таланту, або наявності професійної кар'єри в служінні. Проте, існує багато способів долучитися до служіння.

Ця практика має стати для кожного послідовника Ісуса такою ж, як практикування гостинності - приймання інших або молитви заступництва. Коли ви у своєму житті довіритесь Духу Святому, скажіть Ісусові, що ви готові йти у свою духовну подорож, куди Він покличе вас, у тому числі, й готові навчати інших. Нехай Він веде вас до того, хто так само, як і ви проживає кожен день.

Чи підете ви сьогодні туди, куди Бог вас покличе?

Попросіть Його, аби Він допоміг вам у вашому наставництві, щоб бути близьким учнем Ісуса.