У всьомуЗразок

Частина сім'ї

У вступі Послання до Филип'ян Павло ідентифікував себе як слуга Ісуса Христа і він писав до всіх святих в Ісусі Христі. Його вибір слів є важливий в обох випадках. Протягом усього Старого Завіту лідерів ізраїльтян називалиБожими слугами. 

Коли Павло представився, він зробив одну невелику зміну. Павло не називав себе слугою Бога чи слугою Господа. Він сказав, що був слугою Христа Ісуса. Цей вибір слова має важливе значення:він зрівняв Ісуса з Богом. 

Це може бути не новиною для вас і мене, але з історичного погляду важлива думка Павла, що Ісус і Бог – це одне й те ж. Розуміння того, що Ісус є Бог, це не легенда, що виникла через сотні років після Його смерті, коли люди забули реальну людину. Ті, хто йшли за Ним і знали Його особисто, вірили, що Ісус був повністю Богом і повністю людиною. 

Також обнадійливо відзначити, що Павло звернувся до филип’ян як до святих. Фактично, це термін, який він регулярно використовував у своїх листах, говорячи про вірян. (Павло ніколи не писав "грішникам у Римі" або грішникам деінде.) 

Коли ми стаємо частиною сім'ї Бога, нас вважають святими, а не грішниками. Бути святими не означає, що ми досконалі. Це те, ким ми стаємо, коли віримо. Наша ідентичність не означає, що ми вільні від нашої боротьби з гріхом. Ми помилятимемося все життя. Однак є велика різниця між тим, щоб бути святим, який бореться з гріхом, і бути грішником, який намагається бути святим. 

Підбадьортеся сьогодні: ви - улюблені святі Бога! Можливо, ви не почуваєтеся такими, але ваша особистість незмінна і вкорінена в Божій прихильності до вас. Вірою в Ісуса ми всиновлені Богом і стали частиною Його сім'ї. 

Проведіть деякий час у молитві, просячи Бога оновити й освіжити ваше серце цією благою звісткою. Легко розчаруватися через помилки та невдачі. Звичайно, ми повинні оплакувати та сповідувати свій гріх. Але нам також треба радіти нашій новій ідентичності. Ідіть до Господа зараз вільно, з очікуванням, з усією сміливістю та надією. Він бачить вас як Свою дитину, і ви можете принести Йому всі свої надії, страхи та невдачі. 

Чому ми повинні радіти нашій ідентичності в Господі?