Чому я втратив роботу, якщо Господь любить мене?Зразок

Мовчання – це відповідь

Чи замислювалися ви коли-небудь, чому Ісус, почувши, що його дорогий друг Лазар тяжко хворий, чекав два дні, перш ніж піти до нього? Хоча затримка Ісуса здавалася незрозумілою — принаймні з точки зору сестер Лазаря, які просили Його присутності — через це Він буде «прославлений». Ісус не одразу відповів на їхнє прохання, і кінцевий результат показав, що Він справді Месія, Син Божий.

Іншими словами, Він відповів «мовчанням». Так, це і є відповідь. Це мовчання перетворилося на дивовижну демонстрацію порятунку із ситуації, про яку Марія, Марта та їхні сусіди навіть не підозрювали, що це можливо — воскресіння людини, яка померла.

Ось зв’язок із тими з нас, хто перебуває на перехідному шляху. Коли ми не працюємо, ми постійно просимо Бога відповісти на наші молитви про нову кар’єрну можливість. Подібно до царя Давида біблійних часів, ми кричимо: «О Господи, до мене милосердний будь. Я слабую, тремтять кістки... Душа моя тремтить у переляці. Чи довго, Господи, мені чекати втіхи?» (Псалом 6:3-4). Нам цікаво, скільки часу мине, перш ніж ми отримаємо роботу, перш за все тому, що ми припускаємо, що нова робота — єдина можлива відповідь на наші молитви.

Щобільше, ми віримо, що все, крім отримання роботи, означає, що Господь ігнорує нашу молитву. У нас виникає спокуса повірити, що Він покинув нас, якщо на наші молитви не буде відповідати новою роботою. Хіба Бог не розуміє, що я боюся? Що мені потрібні гроші? Що мені потрібна самооцінка? Що мені потрібно відновити своє почуття власної гідності?

Насправді Бог усвідомлює набагато більше, ніж це. Він добре знає наші потреби, але хоче, щоб ми ставали ближчими до Нього, довіряли Йому, мали дивовижне відчуття задоволення, яке приходить від близького спілкування з Ним. Той факт, що Ісус не кинув усе й не поспішив на допомогу Марії та Марті, показує, що Бог не діє за нашим розкладом. Зрозуміло, що ми маємо працювати за Його графіком. Нова робота з’явиться в той самий день і в той момент, який Він для нас запланував — і жодна хвилина хвилювання не змінить цього.

Ми можемо укладати будь-які угоди з Богом, ми можемо пообіцяти, що будемо такими, якими Він хоче, щоб ми були — коли отримаємо нову роботу. Але Господь знає нас краще, ніж ми самі себе. Він знає, що як тільки ми отримаємо цю нову роботу, ми повернемося до режиму робочого графіка, а Він знову стане на другий план — тобто до тих пір, поки Він нам знову не знадобиться.

Зрозуміло, ми можемо боятися; ми можемо бути невпевнені в собі та своїх силах. Ми можемо відчувати себе відкинутими, непоміченими та збентеженими, не почувши нічого, крім мовчання від Господа у відповідь на наші молитви. Якщо це ви, я заохочую вас приділити цей час, щоб дізнатися, що Він є Бог (див. Псалом 46:11; 100:4). Іноді Його відповіддю є мовчання. Чому? Тому що Він хоче, щоб ми витрачали більше часу на стосунки з Ним.

Чому б не приділити хвилинку прямо зараз, щоб справді похвалити Господа за Його мовчання? Хваліть Його за можливість зблизитися з Ним. Насолоджуйтесь Його близьким товариством, поки у вас буде час виробити цю звичку близькості. Грійтеся у славі Його мовчання. Просто відкиньтеся назад і відчуйте Його присутність. Це і є мир.