Матвія 25

25
1Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, які взяли свої світильники і вийшли назустріч молодому.
2П’ять із них були розумними, а п’ять — нерозумними.
3Нерозумні, узявши свої світильники, не взяли з собою оливи.
4Розумні ж разом зі своїми світильниками взяли оливи у своїх посудинах.
5І оскільки молодий забарився, то всі вони задрімали й заснули.
6А опівночі пролунав крик: Ось іде молодий, виходьте йому назустріч!
7Тоді всі ті діви прокинулись і поправили свої світильники.
8Нерозумні ж сказали розумним: Дайте нам своєї оливи, бо наші світильники гаснуть.
9Та розумні сказали у відповідь: Щоб не забракло і нам, і вам, підіть краще до продавців і купіть собі.
10Поки ті ходили купувати, прийшов молодий, і готові ввійшли з ним на весілля, і двері замкнули.
11Потім приходять і інші діви і кажуть: Господи, Господи, відчини нам!
12Та Він сказав у відповідь: Істинно вам кажу: Я не знаю вас.
13Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні часу, у який прийде Син Людський!
14Бо Він зробить, як один чоловік, який, від'їжджаючи в іншу країну, покликав своїх рабів і доручив їм своє майно.
15І кому дав п’ять талантів, кому — два, а кому — один, кожному по його силі, а сам відразу поїхав в іншу країну.
16Той, що отримав п’ять талантів, пішов і пустив їх у діло, і заробив п’ять інших талантів.
17Так само й той, що отримав два таланти, — і він заробив два інші.
18А той, що отримав один талант, пішов, закопав його в землю і сховав гроші свого господаря.
19Через довгий час приїжджає господар тих рабів і здійснює з ними розрахунки.
20Підійшов той, що отримав п’ять талантів, і приніс п’ять інших талантів, кажучи: Господарю, ти доручив мені п’ять талантів, ось я заробив на них п’ять інших талантів.
21Його господар сказав йому: Гаразд, добрий і вірний рабе! Над малим ти був вірним, над великим тебе поставлю. Увійди в радість свого господаря.
22Підійшов і той, що отримав два таланти, і сказав: Господарю, ти доручив мені два таланти, ось я заробив на них два інші таланти.
23Його господар сказав йому: Гаразд, добрий і вірний рабе! Над малим ти був вірним, над великим тебе поставлю. Увійди в радість свого господаря.
24Підійшов і той, що отримав один талант, і сказав: Господарю, я знав, що ти людина жорстока, жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав,
25і, побоявшись, пішов і сховав твій талант у землі; ось тобі твоє.
26Його господар сказав йому у відповідь: Злий і лінивий рабе! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав!
27То треба було віддати мої гроші міняльникам, і я, прийшовши, отримав би своє з лихвою.
28Тому заберіть у нього талант і дайте тому, хто має десять талантів.
29Бо кожному, хто має, дасться і примножиться, а в того, хто не має, забереться й те, що має.
30А нікчемного раба викиньте в зовнішню темряву; там буде плач і скрегіт зубів.
31Коли ж Син Людський прийде у Своїй славі і з Ним усі святі ангели, тоді сяде на Своєму славному престолі,
32і зберуться перед Ним усі народи, і Він відділить одних від інших, як пастух відділяє овець від козлів;
33і поставить овець праворуч від Себе, а козлів — ліворуч.
34Тоді Цар скаже тим, що праворуч від Нього: Прийдіть, благословенні Моїм Отцем, успадкуйте Царство, приготовлене вам від заснування світу.
35Бо Я був голодним, і ви дали Мені їсти; був спраглим, і ви напоїли Мене; був подорожнім, і ви прийняли Мене;
36був нагим, і ви одягнули Мене; був хворим, і ви відвідали Мене; був у в’язниці, і ви прийшли до Мене.
37Тоді праведники скажуть Йому у відповідь: Господи, коли ми бачили Тебе голодним і нагодували Тебе чи спраглим і напоїли Тебе?
38Коли ми бачили Тебе подорожнім і прийняли Тебе чи нагим і одягнули Тебе?
39Коли ми бачили Тебе хворим чи у в’язниці і прийшли до Тебе?
40І Цар скаже їм у відповідь: Істинно вам кажу: оскільки ви зробили це одному з цих найменших Моїх братів, то ви зробили це Мені.
41Тоді скаже й тим, що ліворуч: Ідіть від Мене, прокляті, у вічний вогонь, приготовлений дияволу та його ангелам.
42Бо Я був голодним, і ви не дали Мені їсти; був спраглим, і ви не напоїли Мене;
43був подорожнім, і ви не прийняли Мене; був нагим, і ви не одягнули Мене; був хворим і у в’язниці, і ви не відвідали Мене.
44Тоді й вони скажуть Йому у відповідь: Господи, коли ми бачили Тебе голодним, чи спраглим, чи подорожнім, чи нагим, чи хворим, чи у в’язниці і не послужили Тобі?
45Тоді Він скаже їм у відповідь: Істинно вам кажу: оскільки ви не зробили цього одному з цих найменших, то ви не зробили цього й Мені.
46І підуть вони у вічне покарання, а праведники — у вічне життя.

Поточний вибір:

Матвія 25: НУП

Позначайте

Поділитись

Копіювати

None

Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть

YouVersion використовує файли cookie для персоналізації вашого досвіду. Використовуючи наш вебсайт, ви приймаєте використання файлів cookie, як описано в нашій Політиці конфіденційності