До Римлян 4
4
Авраамів приклад
1Що скажемо ми про Авраама, земного праотця нашого? Що взнав він про віру в Господа Свого? 2Якщо Авраам став праведним завдяки своїм вчинкам, то мав усі підстави пишатися, але не перед Богом. 3Ось що сказано у Святому Писанні: «Авраам повірив Богу. Бог прийняв його віру і зарахував її Авраамові як праведність»#Бут. 15:6.. 4Платня тому, хто працює, зараховується не як дарунок, а як заробіток. 5Якщо людина не працює, але вірує в Бога, Який виправдовує лихих людей, то ця віра зараховується йому як праведність. 6Так само і Давид сказав, що блаженний той, кому Бог зараховує праведність, незважаючи на його вчинки:
7«Блаженні ті,
чиї злочини прощені, чиї гріхи відпущені.
8Блаженний той,
кому Господь гріхи не зарахує».#Пс. 31:1-2.
9Чи це благословення лише для тих, кому зробили обрізання, чи, може, й для тих, кому його не робили? Звісно, це стосується також і необрізаних. Адже ми сказали: «Авраамова віра була зарахована йому в праведність». 10Коли ж він став таким, коли віра йому була зарахована? До обрізання, чи після? Господь прийняв Авраама до обрізання. 11Для Авраама обрізання було знаком, печаттю того, що Бог прийняв його праведним за віру, яку він мав іще до обрізання. Саме тому Авраам є батьком усіх віруючих, навіть якщо їм не зроблено обрізання, (щоб праведність була зарахована також і їм). 12Він також є батьком і обрізаних, котрі йдуть слідом за ним у його вірі, яку він мав іще раніше.
Божа обітниця
13Не через Закон була дана Авраамові і його нащадкам обіцянка, що він стане спадкоємцем світу, але за праведність його, яка йде від віри. 14Якщо ж спадкоємцем світу є народ, залежний від Закону, то віра — безглузда, а обітниця — нікчемна. 15Бо Закон викликає гнів Божий, а коли немає Закону, то й порушення немає.
16Тож обітниця Божа йде через віру, щоб люди одержали її, як подарунок. А якщо це так, то й для всіх Авраамових нащадків обітниця буде несхитною. І не лише для тих, у кого є Закон Мойсея, а й для тих, хто вірою живе, як жив Авраам. Через те і є він батьком для нас усіх. 17Так сказано й у Святому Писанні: «Зробив Я тебе батьком багатьох народів»#Бут. 17:5.. Авраам є нашим батьком перед Богом, в Якого він вірив, і Який дає життя померлим, з волі Якого існує те, чого не існувало. 18Не було ніякої надії, що Авраам матиме дітей, але ж в серці своєму він вірив в Бога і продовжував сподіватися. Отож бо він і став батьком багатьох народів. Бо сказано: «Твоїх нащадків буде, як тих зірок на небі»#Бут. 15:5..
19-20І віра його не ослабла. Хоч він знав, що тілом уже старий, аби мати дітей (було йому на той час близько ста років), і розумів, що Сара, жінка його, неплідна, та ніколи Авраам не сумнівався в обітниці Божій і не вагався у вірі. Навпаки, все міцніше вірив і віддавав подяку Богові. 21Він був цілком упевнений в тому, що Бог міг зробити усе, що обіцяв. 22Ось чому сказано, що віра була зарахована йому як праведність.
23Та не лише заради одного його було сказано у Святому Писанні: «Віру його Бог прийняв». 24То сказано й заради нас, чия віра також буде прийнята Богом. І будемо ми праведними перед Ним. Це станеться з нами, хто вірить в Бога, Який воскресив із мертвих нашого Господа Ісуса. 25Його віддали на смерть за наші гріхи, і Він воскрес для життя заради нашого виправдання перед Богом.
Поточний вибір:
До Римлян 4: UMT
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International