Книга Приказок 23

23
— 6 —
1Коли сідаєш за стіл із правителем,
пам’ятай, хто перед тобою.
2Ніколи не їж занадто,
навіть якщо ти дуже зголоднів.
3Не тягнися до смачного —
це оманлива їжа.
— 7 —
4Не розтрачуй всі сили і здоров’я на накопичення скарбів.
Якщо вважаєш себе мудрим — запасайся терпінням.
5Лиш на мить відведеш погляд, як багатство зникне,
наче в нього виросли крила, і орлом злетить у небо.
— 8 —
6Не бери хліба за столом у скнари,
не тягнися до його ласощів.
7Він же, як пір’я у горлі.
«Їж та пий», — він припрошує, але нещиро.
8Те, що проковтнеш, тебе знудить,
та не будеш знати як уникнути приниження.
— 9 —
9Не давай поради дурню,
бо не зрозуміє він мудрості слів твоїх,
та зробить з тебе посміховисько.
— 10 —
10Не руш вікових меж кам’яних,
не зазіхай на сирітські поля.
11Тому що в них могутній Захисник (Господь),
Він притягне тебе до суду.
— 11 —
12Налаштуй свій розум на повчання,
прислухайся до розумних порад.
— 12 —
13Не позбавляй юнака виховання,
не помре він від того,
що палиця походить по його спині.
14Якщо сам його повчатимеш різкою,
врятуєш його життя від Шеолу.
— 13 —
15Сину мій, якщо помудрішаєш,
то й моє серце звеселиться.
16Моє серце сповниться радістю,
коли з уст твоїх злітатимуть праведні слова.
— 14 —
17Не дозволяй заздрощам до грішників поселитися в серці,
хай живе там завжди страх перед Господом.
18Тоді матимеш щасливе майбутнє
і твої сподівання не розпиляться на порох.
— 15 —
19Слухай, сину, й набирайся мудрості,
і вибери правильний життєвий шлях.
20Не водися з тими, хто п’є без міри,
хто м’ясом давиться, ненаситний.
21Бо п’яничка й ненажера збідніють,
їх лінощі в лахміття одягнуть.
— 16 —
22Слухайся батька, який життя тобі дав,
і не зневажай матір, коли зістариться.
23Купи й не продавай того, що є правдиве:
мудрість, настанови й розуміння.
24Батько праведного тішитиметься,
хто викохає мудрого сина, матиме радість у ньому.
25Дай батькові й неньці відчути радість,
нехай та, що дала тобі життя, буде втішена.
— 17 —
26Сину мій, нехай твій розум мені довіриться,
побачать очі шлях Мій добрим.
27Бо повія — то глибока яма,
а спокусниця — вузька криниця.
28Вона, мов крадій, у засідці чатує,
і множить перелюб поміж чоловіків.
— 18 —
29Хто зітхає, хто ридає?
Хто свариться, хто скаржиться?
Хто синці невинні рахує?
Хто заплакані очі червоні втирає?
30Це ті, хто допізна за вином сидить,
хто шукає, де б чого напитися.
31Не задивляйся на вино,
коли проміниться у келихах червоно.
Його приємно і легко ковтати,
32але зрештою воно кусає, мов гадюка,
й отруює, немов змія.
33Твої очі побачать чудернацькі видіння,
а розум затуманиться, заплутаються слова.
34Ти будеш хворий, наче той,
кого кидають хвилі в морі,
мов той, хто на верхівці щогли.
35Ти скажеш: «Мене вдарили, але я болю не відчув,
мене побили, та я цього і не помітив!
Коли очуняю, піду шукати,
де б іще хильнути».

Поточний вибір:

Книга Приказок 23: UMT

Позначайте

Поділитись

Копіювати

None

Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть

YouVersion використовує файли cookie для персоналізації вашого досвіду. Використовуючи наш вебсайт, ви приймаєте використання файлів cookie, як описано в нашій Політиці конфіденційності