Від Марка 5
5
Зцілення біснуватого
(Мт. 8:28-34; Лк. 8:26-39)
1І припливли вони на протилежний берег озера до землі Ґерасинської#5:1 до землі Ґерасинської У деяких древньогрецьких рукописах: «до землі Ґергесинської» або «Ґадаринської». Ця земля знаходилася на південному сході від Галилеї.. 2Тільки-но Ісус зійшов з човна, як назустріч Йому з-за гробниць вийшов чоловік, одержимий нечистим духом. 3-4Він жив серед гробниць, і ніхто не міг зв’язати його, навіть ланцюгами. Його часто заковували в кайдани та ланцюги, але він рвав ланцюги й трощив кайдани, і ніхто не міг угамувати його.
5Днями й ночами він никав між гробниць в горах, кричав і бив себе камінням.
6-7Помітивши віддалік Ісуса, цей чоловік кинувся до Нього, упав долілиць перед Ним, а потім голосно закричав: «Що Тобі треба від мене, Ісусе, Сину Господа Всевишнього? Богом Тебе заклинаю, не муч мене». 8Ісус звелів йому: «Вийди з чоловіка цього, нечистий дух!»
9Отже, Ісус запитав його: «Як тебе звати?» А той відповів: «Ім’я мені — Легіон#5:9 Легіон Частина в Римській армії, що налічувала 6000 воїнів., бо багато нечистих духів вселилося в мене». 10Вони знову і знову благали Ісуса не виганяти їх із тієї землі. 11Неподалік на узвишші паслося велике стадо свиней. 12Тож духи благали Ісуса: «Пошли нас у свиней, аби ми могли вселитися в них». 13Ісус дозволив їм. Тож нечисті духи вийшли з чоловіка і вселилися в свиней. Тоді стадо, в якому налічувалося близько двох тисяч голів, кинулося з крутого берега в озеро й потонуло.
14Коли свинопаси, які доглядали за стадом, побачили, що сталося, то побігли геть і розповіли про все по місту й околицях. І люди сходилися, щоб подивитися, що сталося. 15Вони прийшли до Ісуса й, побачивши того біснуватого одягненим і при здоровому глузді, дуже злякалися. 16Хто бачив, розповіли людям, що трапилося з чоловіком, одержимим нечистими, та про свиней. 17І люди почали благати Ісуса залишити їхню землю.
18Коли Він сідав у човен, чоловік, який був одержимий нечистим духом, благав Ісуса узяти його з Собою. 19Та Ісус відмовив йому, сказавши: «Іди до дому свого, до своїх людей і розкажи, що Господь зробив для тебе і як змилувався над тобою».
20Тож він пішов і почав усім у Десятимісті розповідати, як багато Ісус зробив для нього. І всі були вражені тим.
Воскресіння дочки Яїра та зцілення хворої на кровотечу
(Мт. 9:18-26; Лк. 8:40-56)
21Коли Ісус знову переправився на інший берег, великий натовп зібрався навколо Нього. 22Туди ж, на берег озера, прийшов голова синагоги на ймення Яїр. Побачивши Ісуса, він впав долілиць і 23звернувся до Нього з благанням: «Донька моя помирає. Прошу тебе: прийди й поклади руки на неї, щоб зцілилася вона і живою зосталася». 24Тож Ісус пішов з ним. І величезний натовп рушив за Ним, з усіх сторін щільно оточивши Його.
25Серед них була жінка, яка вже дванадцять років страждала від кровотечі. 26Від багатьох лікарів вона натерпілася. Вона витратила на лікування вже все, що мала, але ніякого полегшення не було, навпаки, ставало тільки гірше. 27Вона чула про Ісуса і тепер підійшла до Нього в натовпі й торкнулася краю Його плаща. 28Вона казала собі: «Якщо я доторкнуся хоча б до Його одягу, то одужаю». 29Тієї ж миті кровотеча припинилася, й жінка відчула в тілі своєму, що хвороба залишила її.
30Але Ісус одразу відчув, що сила вийшла з Нього. Він озирнувся до натовпу й запитав: «Хто торкнувся Мого одягу?» 31І учні Його відказали Йому: «Ти бачиш, який натовп зусібіч напирає на Тебе, а Ти запитуєш: „Хто доторкнувся до Мене?”» 32Та Ісус і далі видивлявся, хто це зробив.
33Тоді жінка перелякалася, бо знала, що сталося з нею, підійшла до Нього і, впавши долілиць, розповіла Йому всю правду. 34Тоді Він мовив: «Дочко, віра твоя зцілила тебе! Йди з миром і більше ти не будеш страждати від своєї хвороби».
35Поки Ісус ще говорив, чоловіки прийшли з дому Яїра й сказали йому: «Твоя дочка померла. Навіщо турбувати Учителя?» 36Але до Ісуса долинули ці слова, й Він звернувся до голови синагоги: «Не бійся. Тільки вір».
37Ісус нікому не дозволив заходити з Ним, крім Петра, Якова та Іоана, Якового брата. 38Коли вони ввійшли до дому голови синагоги, то застали там метушню, плач і голосіння. 39Ввійшовши, Ісус мовив до присутніх: «Навіщо плакати і голосити? Вона не померла, а просто спить». 40Та люди почали насміхатися з Нього. Ісус випроводив усіх, а Сам узяв батька й матір дитини, а також трьох апостолів, які були з Ним, і ввійшов до кімнати, де лежало дівча.
41Ісус узяв її за руку й мовив: «Таліта, кум!» — що означає: «Дівчинко, Я велю тобі, вставай!» 42Дівча тут же підвелося й почало ходити по кімнаті (їй було дванадцять років). Батьки дівчинки були приголомшені тим великим дивом. 43Ісус їм усім суворо наказав, щоб ніхто про це не довідався, а також звелів нагодувати дівча.
Поточний вибір:
Від Марка 5: UMT
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International