Від Луки 18
18
Притча про несправедливого суддю та вдову
1Ісус розповів їм притчу, щоб навчити їх, що треба постійно молитися й не втрачати надії. 2Він сказав: «В одному місті був собі суддя, який Бога не боявся та й людей не поважав. 3У той час була там собі вдова. Вона все ходила до судді й просила: „Захисти мене від мого супротивника!”
4-5І тривалий час він не хотів її захищати. Та якось сказав собі: „Навіть опріч те, що я не боюся Бога й не поважаю людей, все ж через те, що ця вдова набридає мені, я допоможу їй, щоб не ходила й не докучала більше”».
6І запитав тоді Господь: «Чули, що сказав той неправедний суддя? 7То чи ж не візьме Бог під захист цих обраних, що день і ніч кличуть Його? Чи ж баритиметься Він з допомогою їм? 8Повірте, Він швидко візьме їх під Свій захист. Однак, коли прийде Син Людський, то чи знайде Він віруючих в Господа на землі?»
Притча про збирача податків й фарисея
9Для тих, хто був переконаний у своїй праведності й на інших дивився зверхньо, Ісус розповів таку притчу: 10«Двоє чоловіків прийшли до храму помолитися. Один був фарисеєм, другий — збирачем податків. 11Фарисей стояв один і так молився: „О Боже, дякую Тобі за те, що я не такий, як інші — розбійники, шахраї та розпусники або навіть, як отой збирач податків. 12Я пощуся двічі на тиждень, сплачую десятину з усіх своїх прибутків”.
13А збирач податків стояв віддалік і, навіть не підводячи очей до неба, він покірливо промовляв: „О Боже, змилуйся наді мною, грішником!” 14Повірте, цей чоловік, а не той перший, пішов додому з прощеними гріхами. Бо кожен, хто намагається піднестися, буде принижений, а кожен принижений буде піднесений».
Ісус благословляє дітей
(Мт. 19:13-15; Мк. 10:13-16)
15Деякі люди привели до Ісуса малих дітей, аби Він, поклавши на них руки, благословив їх. Коли Його учні побачили це, вони почали дорікати їм. 16Але Ісус сказав: «Пустіть дітей до Мене і не зупиняйте їх, бо Царство Боже належить таким, як вони. 17Істинно кажу вам: хто не приймає Царство Боже так же щиро, як мала дитина, той ніколи в нього не ввійде».
Ісус розмовляє з багатим чоловіком
(Мт. 19:16-30; Мк. 10:17-31)
18Один із лідерів юдейських запитав Ісуса: «Вчителю Добрий, що мушу я робити, аби успадкувати вічне життя?» 19Ісус відповів: «Чому ти називаєш Мене Добрим? Ніхто не є добрим, крім Самого Бога. 20Тобі відомі заповіді: „Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не бреши про інших, шануй батька й матір своїх”#Вих. 20:12-16; Повт. Закону 5:16-20..
21А той каже: „З юності я дотримуюся цих заповідей”. 22Коли Ісус почув ці слова, Він відповів: „Тобі бракує одного: продай усе, що маєш, а що вторгуєш, роздай бідним. І ти будеш мати багатство на Небі. Тоді приходь і слідуй за Мною”».
23Вислухавши Ісуса, той чоловік глибоко засмутився, бо був він дуже багатий. 24Ісус, побачивши, що він засумував, сказав: «Тяжко буде багатим ввійти в Царство Боже! 25Легше верблюдові пройти крізь голчане вушко, ніж багатому ввійти в Царство Боже».
Неможливе для людей — можливе для Бога
26Почувши це, люди запитали Ісуса: «То хто ж тоді може бути спасенний?» 27Ісус відповів: «Неможливе для людей — можливе для Бога». 28Тоді Петро промовив: «Поглянь! Ми залишили все й пішли за Тобою!»
29-30Тоді Ісус сказав їм: «Правду кажу вам: кожний, хто залишив хату свою, дружину, братів, сестер, матір, батька або дітей своїх заради Царства Божого, ще в цьому житті отримає в безліч разів більше, а також нагороду вічного життя в прийдешні часи».
Ісус говорить про Свою смерть і воскресіння
(Мт. 20:17-19; Мк. 10:32-34)
31Ісус, відвівши вбік дванадцятьох апостолів, сказав їм: «Послухайте! Ми йдемо до Єрусалиму, і все, що було написано пророками про Сина Людського, здійсниться. 32Його народ піде проти Нього, і віддасть Його до рук поган. Ті збиткуватимуться з Нього, знущатимуться, плюватимуть на Нього. 33Його битимуть батогами, а потім вб’ють, але на третій день Він воскресне з мертвих».
34Та учні Ісуса всього цього не розуміли. Зміст сказаного був прихований від них, і вони не знали, про що Він говорить.
Зцілення сліпого
(Мт. 20:29-34; Мк. 10:46-52)
35Коли Ісус наближався до Єрихону, при дорозі сидів сліпий жебрак. 36Почувши, що повз нього проходить натовп, жебрак запитав людей, що трапилося. 37І йому відповіли, що це пройшов Ісус із Назарета. 38І тоді сліпий голосно вигукнув: «Ісусе, Сину Давидів, змилуйся наді мною!» 39Ті з натовпу, що йшли попереду, почали докоряти йому, щоб він замовк. Але він гукав ще голосніше: «Сину Давидів, змилуйся наді мною!»
40Тоді Ісус зупинився й сказав: «Підведіть його до Мене!» Коли той підійшов, Ісус запитав його: 41«Що ти хочеш, щоб Я зробив для тебе?» Жебрак сказав: «Господи, я знову хочу бачити».
42Тоді Він промовив: «Твій зір негайно повернеться. Віра твоя врятувала#18:42 врятувала Або «зцілила». тебе». 43І тієї ж миті жебрак прозрів. Він подався вслід за Ісусом, славлячи Бога, та всі, хто бачили це, почали славити Бога.
Поточний вибір:
Від Луки 18: UMT
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International