Йов 3

3
Йов проклинає день свого народження
1По цьому Йов розтулив уста і почав проклинати день, коли народився. 2Відповідь Йова була така:
3«Якби той день, коли на світ я народився,
та в небуття пішов!
Якби пощезла ніч, коли сказали:
„Зачалось хлоп’я!”
4Якби той день лишився чорним!
Нехай би Бог на небесах забув його,
нехай світанок би на нього не зійшов!
5Нехай би темрява і морок смерті день той затулили,
нехай би хмари клубочились і застлали день,
хай би затемнення на день мого народження упало.
6Нехай би ніч зачаття морок проковтнув,
щоби не числилась вона у році,
нехай би випала із обрахунку місяця вона.
7О, як би я хотів, щоб ніч безплідною була,
щоби не чуть було щасливих згуків!
8Волав би я, щоб ті, хто збудить Левіафана,
хто проклинає день, ту ніч зачарував би.
9Бажав би я, щоби зірки нічні лишились чорні.
Хотів би, щоби ніч бажала світла, та не побачила його,
хотів би я, щоб не побачила вона світанку.
10Але ж та ніч не зачинила двері в материнське лоно,
не заховала горе від моїх очей.
11Чому не народивсь я мертвим,
чому я дихання останнє не згубив,
з утроби появившись?
12Чому коліна материнські мене зустріли,
чому кипіли перса молоком для мене?
13Інакше б я уже лежав спокійно,
я спав би, мав би я спочинок
14з земними радниками і царями,
що відбудовували свої попелища.
15Чи з тими управителями, що в золоті купались,
свої будинки сріблом обставляли.
16Чому я недоношеним не став,
чом не похований, як ті малі,
що світла дня ніколи не спізнали?
17Там і злочинці перестали б турбувати,
там і натомлені спочинок знайдуть.
18Ув’язненим там нічого боятись,
не чути спонукань наглядача.
19Там не існує ні великих, ні малих,
не має там господаря, слуги.
20Навіщо страднику те світло дня,
життя нащо тому, хто повсякчас страждає,
21хто смерті прагне, а її немає,
хто смерті прагне більше, ніж скарбів?
22Були б веселими ті люди, безсумнівно,
співали б, тішачись, що вже знайшли могилу.
23Навіщо світло дня тому,
чий шлях життєвий схований,
кого Бог мурами огородив?
24Стражданнями живу я більше,
ніж хлібом повсякденним,
ридання рветься і кипить, немов вода.
25Бо те, чого боявсь, уже звалилося на мене,
чого страшився, те уже настало.
26Я втратив спокій, втихомирення не знаю,
не відпочив я, бо прийшла біда».

Поточний вибір:

Йов 3: UMT

Позначайте

Поділитись

Копіювати

None

Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть

YouVersion використовує файли cookie для персоналізації вашого досвіду. Використовуючи наш вебсайт, ви приймаєте використання файлів cookie, як описано в нашій Політиці конфіденційності