Книга Пророка Єремії 4

4
1«Ізраїлю, якщо ти хочеш повернутись, —
Господь каже, — повернись до Мене,
бовванів забери з очей Моїх
і не ходи за іншими богами.
2Й коли ти присягатимешся Господом,
й робитимеш це чисто, щиросердно й чесно,
тоді народи Він благословить,
й вони хвалитимуться тим, що сотворив Господь».
3Бо так Господь каже до мужів Юдеї та Єрусалима:
«Оріть ниву неорану
й не розкидайте зерен серед будяків.
4Мужі Юдеї та Єрусалима,
змініться, ради Господа,
геть необрізанність ваших сердець#4:4 необрізанність… сердець Єремія говорить, що справжнє обрізання повинно бути у нутрі, в серці..
Однак, якщо не зробите цього,
то гнів Мій спалахне, мов той вогонь.
Й тоді його уже нічим не загасити
через гріховність вашого життя».
Вороги з півночі
5Скажи це усьому народу Юдеї:
В Єрусалимі хай Мої слова почують:
«Сурміть у сурми! Голосно гукайте!
Збираймося разом в міста-фортеці.
6Піднімем прапори, Сіон#4:6 Сіон Тобто «Єрусалим». щоб попередить.
Втікайте, схованку шукайте, не баріться,
бо з півночі веду біду й руїну#4:6 бо з півночі… руїну Ймовірно, йдеться про «Вавилон», але також може означати людей зі Східної Туреччини, які вели війни в 7 ст. до Р. Х..
7Підвівся лев із лігва, вирушає,
уже в путі погуба для народів.
Він з дому вирушив, щоб зруйнувати твій край.
Міста твої спустошені лежатимуть в руїнах.
8Тож одягни волосяницю
і лементуй, голоси від туги,
адже Господній гнів на нас іще живий.
9Тоді царя покине мужність,
відвагу втратять всі воєначальники його,
священики злякаються, здивуються пророки».
Так каже Господь.
10Сказав я: «О Всемогутній Боже! Юдею і Єрусалим Ти справді на слизьке завів. Ти їм казав: „Вам буде мир”, — коли вже меч завис над горлом їхнім».
11Тоді Юдеї та Єрусалиму скажуть:
«Пекучий вітер#4:11 Пекучий вітер Тобто «ворог». з кам’яних пустель повіяв на Мій народ.
Та це не добрий вітер,
мета його — не розвіяти і не очистити.
12Занадто дужий вітер прилетів до Мене.
Тепер проголошу Я вирок їхній.
13Мов хмари, ворог здіймається,
мов вихор колісниці його,
а коні його прудкіші від орлів.
Горе нам, бо нас розбито!
14Єрусалиме, відмий від лиха свої серце,
щоб можна врятувати тебе було.
Як довго ще ти будеш дозволяти
лихим думкам селитися в тобі?
15Це справді так, бо голос віщує від Дана,
і проголошує лихо від Ефраїмових гір#4:15 від Дана… гір Данові землі на півночі Ізраїльського царства й гори Ефраїмові символізують його північний край..
16Зробіть, щоб всі народи знали,
оповістіть Єрусалим.
Йдуть вороги здалеку,
бо в облогу взяти міста Юдеї,
лунають їхні крики бойові.
17Мов варта, що охороняє поле,
вони уже стоять довкола.
Це через те,
що збунтувався проти Мене Єрусалим.
18Твоє життя й твої діла це покарання спричинили.
Це твоя кара, вона гірка
й вражає в саме серце».
Так каже Господь.
Плач Єремії
19О мій живіт, о корчусь я від болю,
шалено б’ється моє серце,
і ніяк не можу заспокоїть я його.
Бо звук сурми душа моя почула,
звук сурми бойової й битви грім.
20Одне нещастя вслід іде за іншим,
авжеж, спустошена моя земля.
Зненацька пошматовано мої намети,
роздерті покривала мої вмить.
21Як довго бачити мені,
як майорить військовий прапор?
Як довго мушу чути звук сурми?
22І справді, мій народ дурний,
мене не знає, Бога не шанує#4:22 мене… не шанує Тобто, вони не поважають Господа, не виконують волю Його. Див.: Єр. 22:16..
Мов дітлахи дурні, не розуміють геть нічого,
вони розумні тільки до лихого,
але не знають, як творить добро.
Біда
23На землю глянув я,
але вона була пуста і гола#4:23 Єремія порівнює свою країну з тим, як вона виглядала до того, як на неї оселилась людина. Див.: Бут. 1:1-2.,
на небеса — там світла не було.
24На гори глянув я, вони здригались,
і пагорби тремтіли всі.
25Поглянув я, а людей ніде немає
й порозліталися усі птахи небесні.
26Поглянув я, а землю родюча на пустелю обернулась,
усі міста зруйновані лежать від гніву Господа.
27Кажу це я, бо так Господь каже:
«Оця земля спустошеною буде,
та не дощенту вигублю її.
28І через це зажуриться земля
і небеса над нею почорніють,
бо Я від рішення Свого не відступлюсь».
29Від тупоту копит,
від свисту стріл втікає місто кожне.
Ховається народ по печерах#4:29 по печерах Цей варіант міститься у деяких древньогрецьких текстах. та хащах,
здираються на скелі вгору.
Міста покинуто, ніхто там не живе.
30Юдею, тебе спустошено.
Чого ж у кармазини вбралась?
Пощо наділа ти прикраси золоті?
Навіщо очі густо так нафарбувала?
Даремно ти прикрасила себе.
Твої коханці#4:30 коханці Тобто «лжебоги». нехтують тобою,
вони прийшли, аби забрати твоє життя.
31Бо крик почув я, ніби жінка при пологах,
що корчиться від болю, звук страждань,
немов народжує дитину свою першу.
Я чую крик дочки Сіону,
вона істошно молиться, руки простягла.
І каже: «Горе мені!
Я мужність перед вбивцями втрачаю».

Позначайте

Поділитись

Копіювати

None

Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть

YouVersion використовує файли cookie для персоналізації вашого досвіду. Використовуючи наш вебсайт, ви приймаєте використання файлів cookie, як описано в нашій Політиці конфіденційності