Буття 50
50
Поховання Ізраїля
1Йосип припав до обличчя свого батька, ридав над ним і цілував його. 2І наказав тоді Йосип своїм слугам-лікарям забальзамувати батька, і лікарі його забальзамували. 3На це в них пішло сорок днів, бо саме сорок днів необхідно для бальзамування. Єгиптяни сумували за ним сімдесят днів.
4Коли час жалоби за ним пройшов, Йосип звернувся до фараонових домашніх зі словами: «Якщо я маю прихильність в очах ваших, то скажіть, будь ласка, фараонові: 5„Мій батько змусив мене поклястися йому. Він сказав мені: „Послухай, я помираю. Поховай мене в тій печері, що я собі приготував у землі Ханаанській”. І зараз дозволь мені піти й поховати батька. А потім я повернусь”». 6Фараон відповів: «Іди й ховай свого батька, оскільки він змусив тебе присягнутися йому».
7І Йосип вирушив ховати свого батька. І всі фараонові слуги, старійшини його дому і всі старійшини землі Єгипетської пішли з ним. 8А також цілий Йосипів дім, його брати і дім його батька. Лише діти, отари і стада залишилися в землі Ґошенській. 9Колісниці та вершники також рушили з ними. То була дуже велика процесія.
10І прийшовши до токовища Атад#50:10 токовища Атад Або «Горен-Атад»., що на тому боці Йордану, вони гірко й голосно ридали. Йосипова жалоба тривала сім днів. 11Коли ж ханаанці, що жили поблизу, побачили ту скорботу на токовищі Атад, то мовили: «Як гірко Єгиптяни сумують!» І назвали вони те місце Авель-Мицраїм#50:11 Авель-Мицраїм «Авель Міцраїм» означає «Жалоба єгиптян».. Це по той бік ріки Йордан.
12Отже, сини Якова зробили для нього те, що він їм наказав. 13Сини перенесли його в землю Ханаанську й поховали в печері, що на полі Махпела поблизу Мамре. Авраам купив те поле як місце поховання у Ефрона-хиттита.
14І поховавши батька, Йосип повернувся до Єгипту разом з братами своїми й усіма, хто ходив з ним ховати його батька.
Йосип прощає своїх братів
15Йосипові брати злякалися, що помер їхній батько. Вони сказали: «Може, Йосип усе ще ненавидить нас і хоче помститися за те зло, що ми заподіяли йому». 16І послали вони сказати йому:
«Перед смертю твій батько наказав: 17„Перекажіть Йосипові ось що. Зараз прости братам своїм, будь ласка, провину їхню і гріх. Вони й справді вчинили зле з тобою”. Тож пробач, будь ласка, провину слуг Бога твого батька».
І засумував Йосип від цього послання. 18Тоді брати його також прийшли й упали перед ним і сказали: «Поглянь, ось ми, раби твої». 19Та Йосип сказав їм: «Не бійтеся. Хіба ж я Бог, щоб карати вас? Ні, я не Бог. 20Ви задумали зло проти мене, та Бог перетворив його на добро, щоб сталося те, що є сьогодні, щоб зберегти життя багатьом. 21Отже, не бійтеся зараз. Я підтримуватиму вас і ваших дітей». Так він заспокоїв їх добрим словом.
Останні дні Йосипа і його смерть
22І Йосип залишився з батьковим домом в Єгипті. І прожив він сто десять років. 23Йосип діждався Ефраїмових дітей і внуків. І сини Макіра, Манассіїного сина, також сиділи на Йосипових колінах.
24І сказав тоді Йосип братам своїм: «Я помираю. Та знаю, що Бог дбатиме про вас. Він виведе вас із цієї землі до землі, яку обіцяв Він Авраамові, Ісаакові та Якову». 25І Йосип узяв з Ізраїлевих синів таку клятву: «Коли Бог прийде до вас, то ви заберете звідси мої кістки».
26І помер Йосип, коли йому було сто десять років. Його забальзамували й поклали в труну в Єгипті.
Поточний вибір:
Буття 50: UMT
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International