Буття 37
37
Йосипові сни
1Яків оселився там, де жив його батько, у землі Ханаанській.
2Ось оповідь про Якову родину. Йосип мав сімнадцять років. Він пас овець разом зі своїми братами. Він був помічником синів Вілхи та Зілпи, що були дружинами його батька. Він розповів батькові про всі лихі справи своїх братів.
3Ізраїль (тобто Яків) любив Йосипа над усіх своїх синів, бо той був сином його старості. Ізраїль подарував Йосипу гарний різнобарвний плащ#37:3 різнобарвний плащ Або «смугастий плащ».. 4Брати ж бачили, що батько любить його більше, ніж їх. Вони ненавиділи його. Вони й слова доброго до нього не могли сказати.
5Якось Йосипові приснився сон, і він розповів про нього своїм братам. Після цього брати його ще тяжче зненавиділи. 6Він сказав: «Послухайте сон, що мені приснився. 7Сниться мені, що ми в’яжемо снопи в полі. Аж гульк, встав мій сніп та й стоїть, а ваші зібралися навколо та й ну вклонятися моєму».
8Тут брати йому й кажуть: «Ти що, й насправді збираєшся стати нашим царем і правити нами?» І зненавиділи вони його ще більше через сон і слова його.
9І ще один сон приснився Йосипові, і він розповів його братам своїм. Він сказав: «Мені знову приснився сон про те, як сонце, місяць і одинадцять зірок вклонилися мені».
10Коли він розповів своєму батькові й братам про це, то батько почав сваритися на нього такими словами: «Що то за сон такий тобі приснився? Чи може я, твоя мати й брати справді прийдуть і вклоняться тобі до землі?»
11Брати заздрили Йосипові, та батько тримав це на серці. 12Якось Йосипові брати пішли пасти батькові отари до Сихема. 13Ізраїль і каже йому: «Твої брати пасуть зараз у Сихемі. От і ти підеш до них». Йосип каже: «Гаразд!»
14Тоді Ізраїль каже йому: «Йди зараз, подивися, чи все гаразд із братами й отарами. Коли повернешся, то розкажеш мені». І послав Ізраїль Йосипа з долини Хеврон до Сихема. То він і пішов собі. 15Коли Йосип прошкував полем, зустрівся йому чоловік, котрий спитав його: «Що ти тут шукаєш?» 16Йосип відповів: «Я шукаю своїх братів. Чи не скажеш мені, будь ласка, де вони пасуть отари?» 17Той чоловік і каже: «Вони пішли звідси, бо я чув, як вони казали: „Ходімо в Дотан”». То Йосип подався слідом за своїми братами і знайшов їх у Дотані.
Йосипа продають у рабство
18Вони побачили його здалеку. Доки він наближався до них, вони змовилися вбити його. 19Вони казали одне одному: «Погляньте, он іде той сновида. 20Давайте вб’ємо його й кинемо до сухої криниці, а самі скажемо, що його розірвав дикий звір. Тоді побачимо, що вийде зі снів його».
21Почувши це, Рувим вирішив урятувати Йосипа і сказав: «Не треба вбивати його». 22Рувим додав: «Не будемо проливати кров. Киньмо його в колодязь у пустелі, але не піднімемо руку на нього». Рувим хотів урятувати Йосипа, щоб він повернувся до батька.
23Коли Йосип підійшов до своїх братів, вони схопили його й зідрали гарний різнобарвний плащ, що був на ньому. 24Потім кинули Йосипа до колодязя. Колодязь був порожній, води в ньому не було.
25Потім вони сіли їсти. А як підвели очі, то побачили караван купців#37:25 купців Або «ізмаїлітів»., що йшли з Ґілеада. Їхні верблюди були нав’ючені прянощами, бальзамом та миррою. Ішли вони до Єгипту.
26Юда мовив до своїх братів: «Що за користь нам із того, що ми вб’ємо нашого брата і приховаємо його смерть? 27Ходімо продамо його ізмаїльцям. Хай не буде його крові на наших руках, адже він наш брат, наша плоть». І брати погодилися з ним.
28Коли мидіанські купці проходили повз них, вони витягли Йосипа з колодязя й віддали його купцям, а ті зібрали його в Єгипет. 29Коли Рувим повернувся до ями й побачив, що Йосипа там нема, він розірвав на собі одяг в ознак суму. 30Тоді він підійшов до своїх братів і сказав: «Хлопця там немає! Що ж мені тепер робити?»
31Взяли тоді брати Йосипове вбрання і, забивши козла, вимастили вбрання кров’ю. 32Принісши його до свого батька, вони сказали: «Ось що ми знайшли. Поглянь, чи не сина твого це одяг». 33Впізнав Яків і каже: «Це мого сина вбрання. Дикий звір загриз його, напевно, розірвав на шматки». 34І розірвав Яків на собі одяг, бо був у великому сумі, а потім одягнувши волосяницю#37:34 волосяницю Грубий вовняний одяг, що вдягався на знак жалоби. на стегна, багато днів горював за своїм сином. 35Усі Якові сини й дочки поприходили, щоб утішити його, але він відмовився від того, щоб вони утішали його, кажучи: «Я горюватиму за сином своїм аж до самісінької смерті».
36Тим часом мидіанці продали Йосипа в Єгипті Потифару, військовому, начальнику варти фараона.
Поточний вибір:
Буття 37: UMT
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International