Вихід 33
33
Каяття
1І мовив Господь до Мойсея: «Рушай звідси, ти й народ, що ти вивів із Єгипетської землі. Піди до тієї землі, про яку Я присягав Авраамові, Ісаакові та Якову, коли казав: „Я віддам її вашим нащадкам”. 2Я пошлю Ангела поперед тебе й прожену ханаанців, аморійців, хиттитів, перизійців, хивійців та євуситів. 3Йди до землі, що тече молоком і медом. Я ж не піду з вами, бо ви народ упертий, і як би Мені не погубити вас дорогою».
4Почувши цю погану новину, народ засмутився. Жоден не надів своїх прикрас. 5Господь мовив до Мойсея: «Скажи синам Ізраїля: „Ви — вперті люди. Якби Я йшов з вами хоча б хвильку, то знищив би вас. А зараз познімайте ваші прикраси, нагадування про лжебогів, а Я вирішуватиму, що Мені з вами робити”».
6Отже, діти Ізраїля познімали свої коштовності біля гори Хорев (Сінай).
Тимчасовий намет зборів
7Того часу, Мойсей завжди брав із собою намет і напинав його недалеко від табору. І назвався він «наметом зібрання»#33:7 намет зібрання Можливо, це був тимчасовий намет для поклоніння Господу, який існував до тих часів, коли був зведений постійний намет.. Кожен, хто шукав Господа, міг прийти до цього намету. 8І коли Мойсей йшов до намету, то весь народ вставав, і кожен стояв біля входу до свого намету, спостерігаючи, доки Мойсей не ввійде туди. 9Коли ж Мойсей заходив, то хмарний стовп спускався і стояв при вході — то Господь розмовляв з Мойсеєм. 10Коли ж увесь народ бачив хмарний стовп, що стояв при вході до намету, то всі вставали, і кожен вклонявся перед дверима свого власного намету. 11Господь розмовляв з Мойсеєм віч-на-віч, як говорять із своїм другом. Коли ж Мойсей повертався до табору, його слуга Ісус, син Навина, молодий чоловік, завжди залишався в наметі.
Мойсей бачить славу Господа
12Мойсей сказав Господу: «Ось ти кажеш: „Веди цей народ”. Але Ти не відкрив мені, кого пошлеш зі мною. Ти мовив: „Я знаю твоє ім’я, ти знайшов прихильність в Моїх очах”. 13Отже, якщо я знайшов прихильність у твоїх очах, то відкрий мені Твій шлях, щоб я міг пізнати Тебе і щоб міг мати прихильність у Твоїх очах. Не забувай, що ці люди — Твій народ».
14І мовив Господь: «Сам вестиму народ й дам тобі спочинок». 15Мойсей відповідав: «Якщо Ти не підеш, то й не виводь нас звідси. 16Як же я зможу взнати, що я і Твій народ знайшли прихильність у Твоїх очах, якщо Тебе не буде з нами, то як же я і Твої люди можуть відрізнятися від інших народів на землі».
17Господь сказав Мойсею: «Зроблю те, що попросиш, бо ти знайшов прихильність у Моїх очах, Я знаю тебе на ім’я#33:17 на ім’я Або «як близького друга».». 18Мойсей відповідав: «Яви мені славу Свою». 19І мовив Господь: «Я зроблю так, що вся Моя слава, вся доброта пройде перед тобою і Я назвусь іменем Ягве перед тобою. Покажу прихильність до кого Я буду прихильний». 20І додав: «Ти не зможеш побачити Моє обличчя, бо жодна людина не може Мене побачити й лишитися в живих». 21Господь вів далі: «Ось місце біля Мене, де ти стоятимеш на скелі. 22Коли Моя слава проходитиме повз, то Я поставлю тебе в розщілину скелі й прикрию тебе Своєю рукою, аж поки не пройду. 23Коли ж я приберу Свою руку, то ти побачиш лише Мою спину, а обличчя не буде видно».
Поточний вибір:
Вихід 33: UMT
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International