Екклезіаст 5
5
Про обіцянку
1Дивись під ноги, коли піднімаєшся до Оселі Господньої. Краще наблизитися до Нього, щоб вслухатися, ніж приносити пожертви, як ті дурні. Адже не відають вони, що творять зло. 2Розплющить рота не спіши, не поспішай сказати раніше Бога. Тож Бог на Небесах, а ти — на землі. Тому хай буде мало слів твоїх.
3Коли турбот багато, сни погані сняться.
Коли говорить дурень — море слів.
4Коли даєш обіцянку Богу, не зволікай з її виконанням. Бо Він не любить дурнів. Виконуй свою обіцянку. 5Краще не обіцяти, ніж пообіцяти й не дотримати слова. 6Не дозволяй устам призводити тебе до гріха, не говори священику#5:6 священику Або «Ангелу», «посланцю» чи «пророку».: «Я ненавмисне». Навіщо гнівити Бога своїми словами і знищувати плоди своєї праці? 7Адже насправді невгамовні мрії несуть у собі пустопорожні справи і слова. Побійся Бога!
Марнота багатства
8Якщо бачиш, що на твоїй землі збиткуються з бідного й порушують права й справедливість, не дивуйся з цього, бо за кожним можновладцем спостерігає вищий, а за вищим — ще вищий. 9У будь-якому разі країна має силу тоді, коли правитель, мов той раб, піклується старанно про її благополуччя.
10Хто любить гроші, тому завжди буде мало. Хто любить множити багатство, тому його ніколи не достатньо. 11Зростає маєтність — збільшується кількість ротів. Яка ж бо користь для володаря, крім того, що усе те споглядати? 12Спокійно спочиває трудівник, пусте чи їсть багато він, чи мало. А багатій повік не стулить, бо стереже своє майно.
13Велику тугу бачив я під сонцем#5:13 під сонцем Або «у цьому житті». Також див.: Екл. 6:1.: коли добро примножував собі на шкоду#5:13 на шкоду Або «для майбутнього». чоловік. 14Так сталося, що втратив він усе через невдачу, що сина мав, так той лишивсь ні з чим. 15Людина з лона материнського виходить гола, такою йде і в потойбічний світ. Нічого з того, що надбав трудяга за життя, в руках не понесе в могилу. 16І в цьому теж великий сум: яким з’явився, таким і піде. Який набуток тим, хто трудиться на вітер? 17Усе життя у сутінках він їсть, в роздратуванні, гніві, завжди хворий.
Насолоджуйся своєю працею
18Ось що, як я збагнув, є добрим і прекрасним: людині належить їсти й пити, знаходити задоволення в праці, якій віддано всі дні життя під сонцем, даровані Богом, бо така її доля. 19Ті ж, кому Бог дає багатство й маєтність, кому дозволяє тішитися ними, мати свою частку й знаходити насолоду в праці, — це Божий дарунок. 20Справді, така людина не перейматиметься днями життя свого, бо Господь займає її справами, що тішать її серце#5:20 бо Господь… серце Або «Господь робить з людиною усе, що забажає»..
Поточний вибір:
Екклезіаст 5: UMT
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International