Даниїла 3
3
Золотий бовван та Вогнедишна Піч
1Цар Навуходоносор зробив золотого боввана шістдесят ліктів#3:1 шістдесят ліктів Приблизно 30 м. заввишки і шість ліктів#3:1 шість ліктів Приблизно 3 м. завширшки й поставив його на рівнині Деура у Вавилонським краї. 2Потім він покликав сатрапів#3:2 сатрап Намісник над однією з персидських провінцій., правителів, намісників, радників, скарбників, суддів та судових виконавців і всіх інших посадових осіб краю на посвяту золотого боввана, якого він поставив.
3Тож сатрапи, правителі, намісники, радники, скарбники, судді та судові виконавці і всі інші посадові особи краю зібралися на посвяту боввана, якого поставив цар Навуходоносор, і стали перед ним. 4Тоді оповісник гучно проголосив: «Ось що вам наказано робити, о народи, племена та люди всіх мов. 5Тільки-но ви почуєте звук сурми, флейти, цитри, ліри, арфи, труб і всякого роду музики, ви мусите впасти долілиць і поклонитися бовванові з золота, що поставив цар Навуходоносор. 6Хто не впаде і не поклониться, вмить буде кинутий у вогнедишну піч».
7Через те щойно почувши звуки сурми, флейти, цитри, ліри, арфи й усякого роду музики, всі народи, племена, люди кожної з мов упали й поклонилися бовванові з золота, якого цар Навуходоносор поставив.
8Саме в той час деякі нащадки халдеїв вийшли наперед і звинуватили юдеїв. 9Вони сказали царю Навуходоносору: «О царю, живи вічно! 10Ти видав наказ, о царю, аби кожен, хто чує звуки сурми, флейти, цитри, ліри, арфи, сопілки й усякого роду музики мусить впасти і поклонитися бовванові з золота. 11А хто не впаде й не поклониться, буде кинутий у вогнедишну піч. 12Але є деякі юдеї, котрих ти поставив над справами вавилонського краю: Шедрах, Мешах та Аведнеґо — зневажають тебе, о царю! Вони не служать твоїм богам, не поклоняються бовванові з золота, якого ти поставив».
13Розлючений і розгніваний, Навуходоносор викликав Шедраха, Мешаха та Аведнеґа. Тож ці мужі були поставлені перед царем. 14І Навуходоносор сказав їм: «Чи правда, Шедраху, Мешаху та Авденеґу, що ви не служите моїм богам і не поклоняєтеся бовванові з золота, якого я поставив? 15Отже, якщо ви, почувши звук сурми, флейти, цитри, ліри, арфи, труб та всякого роду музики, готові впасти й поклонитися бовванові з золота, якого я зробив, то гаразд. Якщо ж ви не поклонитеся йому, вас миттю кинуть у вогнедишну піч. Тоді ніякий бог не зможе врятувати вас від руки моєї!»
16Шедрах, Мешах та Аведнеґо відповіли царю: «О Навуходоносоре, нам немає потреби захищати себе перед тобою в цій справі. 17Якщо нас кинуть у вогнедишну піч, Бог, якому ми служимо, зможе нас врятувати з неї, Він визволить нас від твоєї руки, о царю. 18Але якщо навіть ні, ми хочемо, щоб ти знав, о царю, що ми не станемо служити твоїм богам чи поклонятися бовванові з золота, якого ти поставив».
19Тоді Навуходоносор розлютився на Шедраха, Мешаха та Аведнеґо, його ставлення до них змінилося. Він наказав розпалити піч у сім разів дужче, ніж зазвичай. 20Потім він звелів найдужчим солдатам своєї армії зв’язати Шедраха, Мешаха та Аведнеґа й кинути їх у розжарену піч. 21Тож цих мужів у халатах, штанах, тюрбанах та іншому вбранні було зв’язано та кинуто в розжарену піч.
22Наказ царя був таким невідкладним, а піч такою гарячою, що язики вогню вбили тих воїнів, що кидали Шедраха, Мешаха та Аведнеґа. 23І ці троє, міцно зв’язані, впали в розжарену піч. 24Тоді цар Навуходоносор підвівся на ноги в подиві й запитав своїх радників: «Чи не кинули ми тих трьох мужів зв’язаними у вогонь?» Вони відповіли: «Так, о царю!» 25Він сказав: «Погляньте! Я бачу чотирьох мужів, що ходять у вогні, розв’язані та неушкоджені, а четвертий подібний до Сина Божого#3:25 Сина Божого Тобто «Ангела».».
26Тоді Навуходоносор наблизився до отвору розжареної печі й гукнув: «Шедраху, Мешаху та Аведнеґу, слуги найвищого Бога, виходьте! Йдіть сюди!» Тож Шедрах, Мешах і Аведнеґо вийшли з вогню.
27І сатрапи, правителі, намісники та царські радники з’юрмилися навколо їх. Вони побачили, що вогонь не ушкодив їхні тіла, жодна волосина на їхніх головах не обсмалилася, халати їхні не обгоріли і чадом не пахло від них. 28Тоді Навуходоносор сказав: «Благословен будь, Боже Шедраха, Мешаха та Аведнеґа, який послав свого Ангела і врятував слуг своїх! Вони покладалися на нього й не послухалися царського наказу. Вони ладні були віддати свої життя аби не служити й не поклонятися ніякому богу, крім свого Господа. 29Тому я наказую, що людей будь-якого племені чи мови, хто б промовляв щось проти Бога Шедраха, Мешаха та Аведнеґа, буде розтерзано, а оселі їхні стануть купою каміння, бо немає іншого Бога, який би міг врятувати людей таким чином».
30Потім цар призначив Шедраха, Мешаха та Аведнеґа правити провінціями Вавилонського краю.
Поточний вибір:
Даниїла 3: UMT
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International