1 Книга Царів 22
22
Пророцтва Михея проти Агава
1Протягом трьох років не було жодної війни між Арамом та Ізраїлем. 2Але на третій рік Єгошафат, цар Юдеї, пішов зустрітися з царем Ізраїлю. 3Цар Ізраїлю сказав своїм урядовцям: «Хіба ви не знаєте, що Рамот-Ґілеад належить нам, проте ми не робимо нічого, щоб забрати його у царя арамійського?»
4Отож він запитав Єгошафата: «Чи підеш ти зі мною воювати проти Рамот-Ґілеада?» Єгошафат відповів царю Ізраїля: «Я піду з тобою, а мої люди і мої коні будуть у твоєму розпорядженні». 5Але Єгошафат також сказав царю Ізраїля: «Спочатку спитаємо поради в Господа».
6Отож цар Ізраїлю зібрав разом пророків, майже чотириста чоловік, і запитав їх: «Іти мені воювати проти Рамот-Ґілеада чи утриматися від цього?»
«Іди, — відповіли вони, — оскільки Господь дасть царю перемогу». 7Та Єгошафат спитав: «Чи є тут інший пророк Господній, через якого ми б могли запитати?»
8Цар Ізраїлю відповів Єгошафату: «Є ще один чоловік, через якого ми можемо запитати Господа, але я ненавиджу його, бо він ніколи не пророкує про мене нічого доброго, а лише погане. Це Михей, син Імли».
«Цар не повинен такого казати», — відповів Єгошафат.
9Отож цар Ізраїлю покликав одного зі своїх наближених і сказав: «Негайно приведіть Михея, сина Імли».
10Одягнені в своє царське вбрання, цар Ізраїлю та Єгошафат, цар Юдеї, сиділи на своїх престолах на площі суду біля вхідної брами до Самарії, де всі пророки пророкували перед ними. 11Тоді Седекія, син Кенаана, зробив залізні роги#22:11 роги Роги були символом великої сили. й проголосив: «Ось що каже Господь: „З цими рогами ти нападеш на арамійців, доки не винищиш їх”».
12Всі інші пророки пророкували те саме: «Напади на Рамот-Ґілеад і переможеш, оскільки Господь віддасть його в руки царя».
13Посланець, який ходив покликати Михея, сказав йому: «Послухай, усі інші пророки як один передрікають успіх цареві. Нехай твоє слово узгодиться з їхніми, тож вислови свою згоду».
14Але Михей відповів: «Так само правда, як і те, що Господь живий, я можу сказати лише те, що Господь каже мені».
15Коли він прибув, цар запитав його: «Михей, йти нам війною проти Рамот-Ґілеада, чи ні?»
«Напади й переможи, — відповів Михей, — оскільки Господь віддасть його у твої руки». 16Та цар запитав його: «Скільки разів я повинен змушувати тебе заприсягатися, щоб ти не казав мені нічого, крім правди в ім’я Господнє?»
17Тоді Михей мовив: «Я бачив весь Ізраїль, що розбрівся по горах, наче вівці без пастуха. І Господь сказав: „У цих людей немає господаря. Нехай кожен іде додому з миром”».
18Цар Ізраїлю сказав Єгошафату: «Хіба я не казав тобі, що він ніколи не пророкує про мене нічого доброго, а лише погане?»
19Михей вів далі: «Тому послухайте слова Господа. Я бачив Господа, Який сидів на Своєму престолі з усім військом Небесним навколо Нього по праву й по ліву руку. 20І Господь сказав: „Хто намовить Агава напасти на Рамот-Ґілеад, де він і знайде свою смерть?” Одні пропонували одне, а інші — інше. 21Нарешті один із духів#22:21 один із духів Або «Дух». вийшов наперед, став перед Господом і сказав: „Я намовлю його”.
22„Як саме?” — запитав Господь. „Я піду й буду брехливим духом в устах усіх його пророків”, — відповів той. „Тобі вдасться намовити його, — сказав Господь. — Піди й зроби це”.
23Отож зараз Господь вклав брехливий дух в уста всіх твоїх пророків. Господь призначив тобі біду».
24Тоді Седекія, син Кенаана, підійшов і вдарив Михея по обличчю: «Куди подався Дух Господа, коли він пішов від мене поговорити з тобою?» — запитав він.
25Михей відповів: «Ти дізнаєшся про це того дня, коли ховатимешся у внутрішніх палатах».
26Тоді цар ізраїльський наказав: «Візьміть Михея і відправте його назад до Амона, правителя міста, й до Йоаша, царського сина, 27і проголосіть царський наказ: „Киньте цього чоловіка до в’язниці й не давайте йому нічого, крім хліба й води, доки я не повернуся з миром”».
28Михей промовив: «Якщо ти повернешся з миром, то Господь не говорив через мене». Потім він додав: «Увесь народе, запам’ятай мої слова!»
Агава вбито при Рамот-Ґілеаді
29Отож цар Ізраїлю та Єгошафат, цар Юдеї, пішли на Рамот-Ґілеад. 30Цар ізраїльський сказав Єгошафату: «Я піду на битву у простому одязі, а ти залишайся у царському вбранні». Тож цар Ізраїлю перевдягнувся у просте й вийшов на битву.
31Тоді цар Арама наказав своїм тридцяти двом командирам колісниць: «Не воюйте ні з ким: ні з малим, ні з великим, крім царя ізраїльського». 32Коли командири колісниць побачили Єгошафата, вони подумали: «Напевно, це і є цар Ізраїлю». Тож вони повернули, щоб напасти на нього. Але коли Єгошафат закричав, 33командири колісниць побачили, що це не цар Ізраїлю, і припинили переслідувати його.
34Але один з воїнів пустив стрілу навмання і поранив царя Ізраїлю. Вона влучила у щілину між обладунками. Цар сказав візнику своєї колісниці: «Повертай і вивези мене з битви, бо я поранений». 35Увесь день тривала запекла битва, а цар, підтримуючи себе в колісниці, дивився на арамійців до вечора. Кров з його рани текла на підлогу колісниці, і при заході сонця він помер. 36Коли сонце сідало, наказ розійшовся між воїнами: «Кожен до свого міста, кожен на свої землі!»
37Тож цар помер, його принесли в Самарію і там поховали. 38Помили колісницю в ставу в Самарії (там, де милися повії), і собаки злизали його кров, як було передбачено словом Господнім.
39Щодо інших подій Агавового правління, включаючи всі його вчинки, збудований ним і оздоблений слоновою кісткою палац і зміцнені ним міста, то все це описано в книзі Хронік Царів Ізраїлю. 40Агав спочив зі своїми батьками. І Агазія, його син, став царем після нього.
Єгошафат, цар Юдеї
41Єгошафат, син Аси, став царем Юдеї на четвертому році правління Агава, царя Ізраїлю. 42Єгошафату було тридцять п’ять років, коли він став царем, і правив він у Єрусалимі протягом двадцяти п’яти років. Його матір звали Азува, яка була дочкою Шилхі. 43Єгошафат жив, як і його батько Аса, не відступав від його шляхів і чинив праведно в очах Господніх. Однак узвишшя#22:43 узвишшя Місця, відведенні для служіння лжебогам. він не знищив, і люди й далі приносили там жертви й спалювали запашне куріння. 44Єгошафат також жив у мирі з царем Ізраїлю.
45Щодо інших подій Єгошафатового правління, його досягнень і військових подвигів, то всі вони описані в книзі Хронік Царів Юдеї. 46Він очистив землі від храмових повій, які залишалися навіть після правління його батька Аси. 47Тоді не було царя в Едомі, правив володар, обраний Єгошафатом.
48На той час Єгошафат збудував флот торговельних суден, щоб ходити до Офіру по золото, але вони ніколи не напнули вітрил, бо розбилися в Еціон-Хевері. 49Тоді Агазія, син Агава, сказав Єгошафату: «Дозволь моїм чоловікам плисти разом з твоїми», — але Єгошафат відмовив.
50Потім Єгошафат спочив зі своїми батьками і був похований поруч з ними в місті Давида, свого пращура. І Єгорам, його син, став царем після нього.
Агазія, цар Ізраїлю
51Агазія, син Агава, став царем Ізраїля у сімнадцятий рік правління Єгошафата у Юдеї. Він царював у Самарії протягом двох років. 52Він чинив зле в очах Господа, оскільки йшов шляхом своїх батька й матері та шляхом Єровоама, сина Невата, який привів Ізраїль до гріха. 53Він служив і поклонявся Ваалові і змушував Господа Бога Ізраїлю гніватися, так само, як його батько.
Поточний вибір:
1 Книга Царів 22: UMT
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Bible League International