Пiсня над пiснями 4

4
1Гарна ти, моя мила, о, яка ж ти гарна! очі, неначе в голубки, під кучерями в тебе; волоссє в тебе - нїби стадо кіз, що сходять із гори Галаадської; 2Зуби в тебе - мов отара острижених овець, що з купелї виходять, а в кожної близнята, і нема між ними неплідної. 3Губи в тебе - пурпурова стрічка, а уста принадні; нїби половинки гранатового яблока - щоки твої під кучерями в тебе; 4Шия твоя - се вежа Давидова, построєна про зброю: тисячі щитів висять на нїй - щити самих сильних; 5Дві соски твої - мов близнятка в молодої серни, що між лилїями пасуться. 6Покіль день холодом дише, тїнь не простяглася, вийду я на гору мирри, на узгірря кадила. 7Вся ти гарна, моя мила, нема в тобі скази! 8Зійди ж, подруго, за мною з Ливану; йди зо мною з Ливану! сьпіши з верхівя Амани, з верхівя Сенира й Єрмону, від леговищ левів, із гір, де рисї! 9Зранила ти серце моє, сестрице-подруго! взяла єси серце моє поглядом єдиним, одним намистом на шиї твоїй! 10Що за любі ласки в тебе, сестронько-подруго, ласки твої над вино солодші, а пахощі мастей твоїх над усї пахощі! 11В тебе з уст, подруго, капле мед, як з крижки; мед і молоко в тебе з язика стїкає, а пахощі одеж твоїх - пахощі Ливану! 12Обгороджений сад - сестра моя люба, замкнений город, під печаттю криниця; 13Росадники твої - се сад гранатових яблок, роскішного плоду, кипер вкупі з нардом; 14З шафраном там нард, цинамон там із нардом; мирра там і алой з усїма пахощами; 15Джерело саду - колодїзь води живої й потоки з Ливану. 16Піднімись, північний вітре, прилети, полуденнику, повій на сад мій, нехай поллються пахощі його! -

Поточний вибір:

Пiсня над пiснями 4: UKRK

Позначайте

Поділитись

Копіювати

None

Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть

YouVersion використовує файли cookie для персоналізації вашого досвіду. Використовуючи наш вебсайт, ви приймаєте використання файлів cookie, як описано в нашій Політиці конфіденційності