Приповiстi 3
3
1Мій сину! памятай, чого я тебе навчаю, й ховай заповідї мої в серцї. 2Бо з ними жити меш на сьвітї довголїтен, і спокій принесуть вони тобі. 3Нехай любов тебе не кидає та правда; носи на шиї їх і напиши на таблицї серця твого, - 4А станешся любим і приятним і Богові й людям. 5Надїйсь на Господа всїм серцем твоїм і не покладайся на власний твій розум. 6У всїх стежках твоїх думай про його, а він простувати ме шляхи твої. 7Премудрим сам себе не величай у думцї; бійся Господа й остерегайсь лихого. 8За се пошле тобі у тїло він здоровлє й силу в костї твої. 9Шануй Господа приносами з майна твого й з первоплодів усього, що Бог тобі зародить, 10А набиті будуть гумна твої і тискарнї в тебе будуть переливатись молодим вином. 11Кар Господнїх не відкидай, мій сину, й не вважай собі за тягар картання його; 12Кого бо любить Господь, того він і карає, і ласкавий він до того, як отець до сина свого. 13Блажен той чоловік, що придбав собі мудрість, і чоловік, що вмів добитися до знання. 14Бо набуток се лїпший як набуток срібла, і хісна з його більш як із золота. 15Коралї дорогі, да не такі як мудрість, і нїчо з того, що ти бажаєш, не зрівняєся з нею. 16В правій руцї в неї - життє на сьвітї довге, а в лївій у неї - багацтво й слава. 17Усї шляхи її - шляхи приятні, і всї стежки її - задоволеннє (серця). 18Вона - деревом життя про тих, хто її здобуде, й щасна доля тих, хто її держиться. 19Премудростю Господь поставив землю, а розумом утвердив небо. 20Його премудростю створились (морські) безоднї, і хмари кроплять росою. 21Мій сину! не спускай їх із очей твоїх; ховай розум і розумную обачність. 22Вони будуть жизнею душі твоїй і окрасою шиї в тебе. 23Тодї ходити меш безпечно дорогою твоєю, й нога твоя не спіткнеться. 24Коли лягати меш - не будеш боятись, а коли заснеш, - сон твій солодкий буде. 25Не злякаєшся наглого страху, анї пагуби від безбожників, як на тебе спаде; 26Бо Господь буде надїєю тобі, й стерегти ме, щоб за ногу не спіймався. 27У нуждї помогти бідасї не одхиляйся, коли рука твоя здолїє се зробити. 28Не говори твойму ближньому: Йди собі й прийди знов, завтра дам тобі, коли маєш при собі. (Бо не знаєш, що принесе день завтрішнїй.) 29Не мисли зла тому, хто безпеч із тобою живе. 30Не сварись із чоловіком, не маючи причини, як він тобі не заподїяв злого. 31Не завидуй чоловікові, що поступає напастливо, й не вибирай для себе дороги його; 32Бо гидує Господь переворотним, а з праведними у нього спільність. 33Господнє прокляттє на домівцї безбожних, а праведних житло він благословить. 34З недовірків Господь сьміється, покірним же дає він благодать. 35Розумні одержать славу, а тих, що без ума, ганьба окриє.
Поточний вибір:
Приповiстi 3: UKRK
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть