Приповiстi 16
16
1Чоловік укладає в свойому серцї, від Господа ж залежна відповідь язиком. 2Всї путї чоловіка чисті в очах його, Господь же на вазї важить душі. 3На Господа в твоїх дїлах і справах здайся, то й задуми твої спевняться нехибно. 4Все сотворив Бог про себе, ба й безбожника - на день його горя. 5Всякий гордий серцем - гидота в Господа, можна заручити, що без кари не обійдеться. 6Милосердєм і правдою обмиваєсь гріх, і страх Господень одводить од зла. 7Як чоловікові путї приятнї Богу, так мирить він із ним і ворогів його. 8Лїпше не многе з правдою, анїж з кривдою добутки превеликі. 9Обдумує свій путь людськеє серце, та Господь править ходом його. 10В царських устах - слово пророче; уста його не мають помилятись в судї. 11Вірна вага й мисочки вагові у Господа, в його й усї камінцї вагові в саквах. 12Ненавидне царям людей безбожних дїло: бо правдою стоїть престол твердо. 13Правдивиї уста цареві до вподоби, й говорючого правду він любить. 14Царська досада - се вістун смертї, та мудрий чоловік улагодить його. 15В ясному поглядї царському - життє, й ласкавість його - мов довго дожиданий дощ. 16Придбати собі мудрість - се лучше над золото, й набути розум - се дорожше над добірне срібло. 17Путь праведних одвертаєсь від зла; той береже душу свою, хто береже путь свій. 18Попереду погибелї йде гординя, а поперед упадку - надуте серце. 19Лучше з тихими духом смирятись, нїж з гордими здобич паювати. 20Хто веде дїло розумно, той знаходить щастє; блажен, хто в Господї надїю має. 21Розсудливим назвуть того, в кого мудре серце, та красномовність додасть ваги ученостї. 22Криниця жизняна - розум у розумних, а ученість безумних - дурощі. 23Серце в мудрого чинить язик його мудрим; воно й губам його в промові помагає. 24Приятна мова - се текучий мід із соту; солодкий він душі, і мов лїк для костей. 25Бувають путї, що здаються прості, та конець їх - дорога до смертї. 26Працюючий працює для себе, бо примушує рот його до того. 27Лукавий чоловік задумає лихо, й в устах у його - мов огонь жерущий. 28Зрадливий чоловік сїє незгоду, а доносчик і приятелїв розводить. 29Чоловік підступний ближнього з путя звертає, й веде його на лиху дорогу; 30Він жмурить очі, придумує зраду; закусує губи, - ось готове ледарство. 31Вінок величній - волоссє біле, коли знайдеся на праведній дорозї. 32Довготерпеливий дужший від силача; себе гамувати - се більш, нїж місто звоювати. 33У полу кидається жереб, та випад його від - Господа.
Поточний вибір:
Приповiстi 16: UKRK
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть